Василя Булавинця вітали колеги по цеху: Йосип Кравець, Галина Турчик та Михайло Гребінь. Фото: Ірина Кміть Василь Булавинець народився в селі Мостищі на Калущині 1965 року. Навчався малювати в калуській студії Валентини Дмитрівни Муц.
Здобував освіту в Київській воєнно-морській школі, після котрої служив у Севастополі. Робітничу кар'єру продовжив на «Карпатнафтохім». Минулого року Василя Булавинця рішенням сесії Калуської міської ради призначили старостою Мостища. Одружений, має двох дітей.
«Галичина, що минає» — саме таку назву дав Василь Булавинець своїй виставці. У акварельних роботах автор зображає красу природи, архітектуру і колорит бойківських традицій. Родзинкою виставки стала виконана в масштабі Мостищенська церква святого Миколая Чудотворця.
У коментарі «Вікнам» Василь Булавинець зазначив, що змайстрував макет церкви із відходів від паркету. Зізнався, що раніше в нього була мрія виготовити корабель, оскільки служив на флоті. Однак зрозумів, що терпіння вистачить тільки на церкву.
Василь Булавинець зізнався, що відколи його обрали старостою села, малювання відклав убік:
— Посада старости складається із двох складових: оперативна та адміністративна. Перша означає, що потрібно бути ознайомленим із всіма проблемами села, спілкуватися із людьми. Остання — це здебільшого робота з паперами. Малювання — це тривалий процес. Тут не можна миттєво переключитися на щось інше. Це процес, який тягне одне за іншим.
На виставку прийшли друзі, рідні художника, представники влади. До вітань долучився й міський голова Андрій Найда, який був приємно здивований творчою натурою старости:
— Приємно, що пан Василь така різнобічно розвинута людина, яка і на виробництві може керувати, і селом, і ще малювати такі гарні картини.
Директор музейно-виставкового центру Артур Єфремов назвав роботи автора світлими, колористичними і промовистими:
— Ними хочеться милуватися. Важливо те, що вони не втомлюють, адже акварель примхлива і легко темніє, а тоді втрачається основний посил роботи.
Зберігач фондів виставкової зали Галина Турчик зауважила, що, дивлячись на роботи автора, розумієш, що Галичина не мине. Можливо, зміниться її вигляд, архітектура. Однак край цей завжди буде жити.
Галина Турчик зізналася, що знає Василя Булавинця з дитячих років, адже разом ходили в художню школу. Несподіванкою для неї було зустріти автора в такому дорослому віці, дізнатися про навчання і його службу в морському флоті. А ще те, що Василь Булавинець так і не покинув улюбленого заняття.
Виставка Василя Булавинця триватиме впродовж місяця. Її можна переглянути за адресою: м. Калуш, вул. Дзвонарська, 5.
