Це перше дослідження, в якому вдалося настільки детально вивчити генетичні особливості людей віком за 105 років. Воно було оприлюднене 4 травня в науковому журналі eLife, інформує "Громадське".
Середня тривалість життя у світі повільно зростає: у 2019 році, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вона становила 73,4 року. Цьому сприяють досягнення медицини й загальне поліпшення рівня життя.
Один із сучасних напрямків досліджень — генетичний — ґрунтується на спостереженні, що довгожителі, як правило, народжувалися в родинах, де люди переживали середньостатистичний вік.
Цю думку вирішили перевірити науковці в Італії під керівництвом Паоло Гараньяні з Болонського університету. Разом із дослідницьким підрозділом Nestle у Швейцарії вони відібрали 81 італійця-довгожителя і 36 здорових людей, середній вік яких становить 68.
«Ми вирішили вивчити генетику групи людей, які прожили 105 років і більше, і порівняти її з групою дещо молодших людей із того ж району Італії: в цій віковій групі не так часто виникають пов’язані зі старістю захворювання», — пояснює Гараньяні.
В обох груп волонтерів взяли аналіз крові, на якому провели повне секвенування геному. Для надійності результати порівняли з одним із попередніх досліджень, у якому взяли участь 333 італійці віком понад 100 років і 358 італійців віком близько 60 років.
З’ясувалося, що в довгожителів частіше трапляються п’ять генетичних змін, пов’язаних із генами COA1 та STK17A. Перший ген відповідає за діяльність мітохондрій (органела клітини, що виробляє енергію), а другий — за реакцію клітини на пошкодження ДНК.
Обидва гени, таким чином, відіграють важливу роль у регулюванні процесів старіння. Крім того, в довгожителів також виявили менше генетичних мутацій, які природно виникають у людей із віком, що вказує на кращу здатність їхнього ДНК до відновлення.
«Наші результати свідчать, що механізми відновлення ДНК і невелика кількість мутацій у конкретних генах — це два головні механізми, які захищають людей-довгожителів від пов’язаних зі старістю хвороб», — пояснює Клаудіо Франческі з Веронського університету, провідний автор дослідження.
Хоча генетика може визначати схильність до довголіття (це, зокрема, стосується чоловіків і жінок), узагалі тривалість життя залежить від чинників, пов'язаних із оточенням і способом життя: фізичною активністю, рівнем освіти і навіть щедрістю.