Старий Калуш. На вулиці Підвальній імітували «трибуну мавзолєя» районного розливу

Вулиця Підвальна позначена на картах фон Міга і Апенцеллєра наприкінці XVIII століття, але повинна бути значно старшою.
Переглядів: 2612
На вулиці Підвальній раніше стояла трибуна для «параду» 1 мая і 7 листопада. Фото: Олександр Підліснюк

Бо Підвальна — то вулиця, яка йде «під валом» замку. Тому вже в XVII столітті цілком могла бути така вулиця. Врешті, подібні назви вулиць — це як площі Ринок, характерні для міст і містечок центральної і східної Європи.

Facebook-сторінка Old Kalush пропонує зазирнути на невелику вулицю, яку всі знають вздовж і впоперек, але яка може чимало розповісти тим, хто вміє уважно слухати і дивитись.

Стаття у Вікіпедії каже, що до 1960 року 30 метрів на північ все ще була вулиця Валова. Саме тоді там проводились земляні роботи, про які досі ходять легенди про набиті єврейським золотом різноманітні сховки. На жаль, навіть ці розмови сьогодні відходять в минуле разом зі свідками тих подій. Безперечно, проведення робіт без будь-яких залучень археологів, істориків, краєзнавців — це величезна втрата для історії міста.

Варто додати, що в міжвоєнний період приблизно на такій же відстані розташовувалась вулиця Божнича, бо саме там і була головна міська синагога Калуша — божниця.

Окремий цікавий момент з міської топографії міжвоєнного періоду — це назви вуличок, які з’єднували площу Ринок з Підвальною. Їх було чотири: барона Ротшільда, Берка Йоселевича, барона Гірша і доктора Гольдмана.

«З доктором біда — в історії стільки докторів Гольдманів, що нема певності, в честь котрого з них була названа вулиця. Барон Ротшильд — та це Ротшильд, та й вже», — йдеться в дописі.

Зрозумілим і передбачуваним фактом є вулиця Берка Йоселевича (сучасна Цеглинського) — полковника польських легіонів, учасника повстання Костюшка і організатора полку Ветхозавітної легкої кавалерії. Йоселевич після поразки повстання побував у російській неволі, намагався зорганізувати єврейський полк в австрійському війську, але, врешті, «знайшовся» в легіонах Домбровського (того, що марширував з "Z ziemi włoskiej do Polski"). Барвиста і багата біографія Берка Йоселевича — за посиланням.

Henryk Pillati: Śmierć Berka Joselewicza

А ось менш знана і цікава постать барона єврейського походження Гірша, мабуть, отримала своє визнання в назві вулиці через активну розбудову системи професійної освіти в єврейських громадах Галичини. Варто собі подивитись в публікації за посиланням.

У 1947 році вулицю перейменовано на Жданова. Саме тут, навпроти готелю і ресторану «Прикарпатський» (зараз — «Асторія»), стояла трибуна для «параду» — тобто для празнування 1 мая і 7 листопада. То така собі імітація «трибуни мавзолєя» районного розливу.

До речі, на цій вулиці побачили світ не одна сотня калушан. Адже в 60-х роках ХХ ст. тут розташовувався міський пологовий будинок.

Зараз одним з найцікавіших і вартих уваги місць вулиці Підвальної є дві бібліотеки: центральна міська та центральна дитяча. Меморіальні дошки Йосипа Попадюка та Михайла Козоріса авторства Ігоря Семака можна віднайти самостійно — це не складно.