У часи голоду пані Пелагея годувала не лише свою сім’ю, а й чужих дітей. За своє довге життя пані Пелагея пережила чимало: дві війни, голод, втратила рідних та оселю, інформують "Вікна".
Жінка пригадує, що без діла ніколи не сиділа. З 13-ти років працювала на мебельному комбінаті. Вдень на одній роботі, а ввечері займалася іншими справами: шила фіранки, килими.
В молодості сільська рада відправила Пелагею навчатися на акушерку у Львів. Після навчання вона повернулася в село, часто допомагала при пологах.
Під час Другої світової війни була поранена, а її хата згоріла, вогонь знищив і всі документи. Тож 18 років жінка із сином жила у чужих оселях.
Кілька років Пелагея шила одяг для УПА. За це її посадили у в’язницю в Коломиї, там катували дві доби, але дружина енкаведиста попросила чоловіка, і той випустив ув’язнену.
За словами сина, Любомира Козьменко, секрет довголіття мами полягає у тому, що вона постійно пила лісові трави, чай робила. Вживала багато меду і їсть тільки натуральну їжу.
Сама ж жінка на запитання про таємницю довголіття усміхається і каже, що треба жити без злоби, з любов’ю до родини і Бога, щодня молитися і мати відкриті до людей і світу серце й душу.
