Віктор Ляшко став 22-м міністром охорони здоров'я України. Голосування у сесійній залі відбулось 20 травня, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Громадське".
Таке рішення підтримали 262 народних депутатів. Опозиційні партії Призначення Ляшка не підтримали.
Після рішення новий міністр склав присягу. Своїми пріоритетами на посаді називає зокрема подолання пандемії коронавірусу та питання страхової медицини. Переконує, що усі бажаючі зможуть вакцинуватися від коронавірусу до кінця 2021 року.
Віктор Ляшко став 22-м міністром охорони здоров'я України та вже четвертим очільником МОЗ від початку пандемії коронавірусу.
Напередодні комітет Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування підтримав кандидатуру Ляшка на посаду міністра. Під час свого виступу на комітеті він також пообіцяв, що протягом літа в Україні повністю провакцинують проти коронавірусу 5 млн людей — тобто зроблять 10 млн щеплень.
Перед цим Рада відправила у відставку міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Подання про його звільнення подав прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Уточнив, що зробив це через зрив кампанії з вакцинації проти коронавірусу.
Фракція «Слуга Народу» на позачерговому засіданні 17 травня погодила кандидатуру головного санлікаря Віктора Ляшка на посаду нового очільника МОЗ, і прем'єр подав її до Ради.
Віктор Ляшко є чинним заступником міністра охорони здоров’я та головним санлікарем країни. На цій посаді він працює з самого початку пандемії коронавірусу.
За освітою лікар, закінчив Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця у 2003 році. Згодом здобув кваліфікацію магістра державного управління у сфері охорони здоров’я.
Працював у системі державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області, був директором Держсанепідслужби України.
З 2014-го по лютий 2018 року — голова громадської організації «Інфекційний контроль в Україні». З 2015 року по лютий 2018-го був також консультантом з питань громадського здоров’я проєкту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії».
З лютого 2018 року по липень 2019-го працював на посаді першого заступника генерального директора «Центру громадського здоров’я» МОЗ України.
Був експертом з питань громадського здоров’я в «Реанімаційному пакеті реформ».
