Що робити з 27 млн кубометрів калуських розсолів? ВІДЕО

Сьогодні, 27 травня,  до Калуша прибула міжвідомча комісія для дослідження техногенно-екологічного стану Домбровського кар'єру. До складу комісії увійшли представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, ДСНС України, Фонду державного майна, Держводагентства та народний депутат Едуард Прощук.
Переглядів: 2034
Що робити з цією величезною територією, яка наповнена соленими розчинами і яка тисне на навколишнє середовище?

Начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Андрій Пліхтяк зазначив, що історія Домбровського кар'єру розпочинається з 1967 року. До 2007 року тут видобували калійні солі. Відтак тут працювала дренажна траншея, насосні станції, які відкачували поверхневі води і атмосферні опади. Тому кар'єр не затоплювало. Однак, коли зупинили експлуатацію, чаша почала наповнюватися водою. Наразі рівень розсолів досягнув відмітки 288 метрів над рівнем моря, інформують "Вікна".

Загроза кар'єру полягає в тому, що відбувається розчинення калійних солей, які перетворюються в розсоли. А ще існує небезпека для прісних підземних вод. Станом на сьогодні мінералізація води на поверхні становить 10 мг/л, на дні — близько 400 мг/л. Через потрапляння солей у водоносні горизонти існує загрозу водоносних прісних підземних вод. Наразі об'єм розсолів становить 27 млн куб. метрів. Варто зазначити, що річка Сівка також руйнує Домбровський кар'єр. Ситуація має загрозу транскордонного характеру, адже розсоли через Лімницю та Дністер можуть потрапити в сусідню Молдову.

За словами голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, проблему вчені, громадськість та урядовці почали вивчати з 2007 року. Що робити з цією величезною територією, яка наповнена соленими розчинами і яка тисне на навколишнє середовище?

Народний депутат Едуард Прощук висловив подяку членам комісії та прем'єр-міністру Денису Шмигалю за реакцію на звернення. Адже територіальна громада самотужки не може впоратися з проблемою. Недостатньо навіть обласного бюджету. Окрім того, ситуація має загрозу транскордонного характеру.

— На жаль, з 2015 року ми спостерігаємо, що нічого не відбувається. Ми б'ємо на сполох, а ситуація не вирішується. Я маю велику надію, що наслідком роботи цієї комісії буде вирішення юридичного блоку питань і напрацювання відповідних природоохоронних заходів, — наголосив Едуард Прощук.

Міський голова Андрій Найда у коментарі «Вікнам» зазначив, що створення комісії — це дуже хороший крок. Каже, що має надію, що виділять заплановані кошти у розмірі 5 млн грн для того, щоб можна було б спостерігати рівень засоленості, просідання земельної ділянки. А згодом потрібно займатися переробкою розсолів. Адже саме такий крок зможе вирішити ситуацію, акцентує очільник Калуської громади. Андрій Найда запевняє, що є інвестори, які готові переробляти розсоли. Але ті належать АТ «Оріана» та ТзОВ "Оріана-Еко", з якими не вдається дійти консенсусу.

Представники міжвідомчої комісії, ознайомившись з проблемами гірничо-промислового району, обіцяють напрацювати подальший план дій.

Нагадаємо, в червні анонсовано приїзд і екологічного комітету Верховної Ради України.

Востаннє нардепи цього комітету побували в Калуші 2013 року. Тоді народні обранці зауважили: ситуація на Калущині — складна. І поставили її на друге місце після аварії на Чорнобильській АЕС.