Організатори «Потужняка» Олексій Мельничук та Микола Ільків поки що роблять захід напівзакритим, "фільтруючи" людей, які про нього дізнаються.
«Таким чином ми зберігаємо додаткову цінність того, чим ми займаємось і бажання потрапити на подію в людей зростає, якщо вони дійсно у цьому зацікавлені», — кажуть хлопці.
"Вікна" дізнавалися в організаторів більш детально про ідею та мету рок-сейшну.
— Як і коли виникла ідея організувати «Потужняк»?
— Ми давно горіли по панк-року і любили те все більше за життя. Якось так склались обставини, що ми з Олексою подумали організувати сейшн і запросити на нього групи, бо ми їх добре знали. І таким чином якось ця ідея загоріла і ми зробили «Потужняк 1». Після його проведення ми були на такому запалі, що зрозуміли, що будемо точно робити ще.
— Яка головна мета створення «Потужняка»?
— Тут насправді все досить просто. Івано-Франківську потрібні музичні події з живою музикою, і ми це відчуваємо вже багато років. Хочеться, щоб люди, які тут живуть, мали місце, куди вони можуть прийти і багатогранно горіти. До того ж карантин став наче концтабором для музики. Відповідно, ми взялися за те, щоб закрити цю нішу. Головна мета — створити знову ринок, який вмер. Ну і перш за все розважатись та отримувати задоволення.
— Скільки «Потужняків» вже було організовано і коли плануєте робити наступний?
— На разі ми організували два «Потужняки». Перший відбувся 26 грудня 2020 року, і от 29 травня 2021 року відбувся другий. Наступний ми плануємо організувати на День Незалежності України 24 серпня 2021 року.
— «Потужняк» — це тільки про рок-гурти?
— Ні, «Потужняк» — це про все на світі. Це, в першу чергу, про людей, про музику, яка має бути почута в тому місці і в той час, в якому ми це робимо. Для нас дуже важливо, щоб гурт знайшов своє місце в часі, в якому він виступає. У нас є конкретний творчий задум того, як ми хочемо подавати людям музику. Тому ось так.
— Як вдається організовувати захід під час пандемії?
— Під час пандемії це насправді екстремально складно. Тому що проти нас дуже багато умов. Це і рекомендації МОЗ, і страх людей, і поліція. Відповідно, коефіцієнт зростання складності в кілька разів вищий. Це справді дуже складно емоційно, нервово та фізично. В якійсь мірі це було на межі наших людських можливостей, ми були на піці нашої продуктивності, адже потрібно було зробити все так, як вимагає влада. Так, це зовсім непросте завдання, але посильне.
— Як про вас дізналися люди, адже ви майже не поширювали інформацію про подію?
— Зробили ми це таким красивим англійським словом, як «нетворкінг». Означає воно знайомитися з людьми заради досягнення певних спільних цілей. Ми з Миколою люди товариські, багатьом розповідаємо, чим ми займаємось. Чимало відвідувачів прийшли саме через це. Адже знають, що ми робимо совісно. Ми порядні, хороші хлопці, які стараються для суспільства. Тому багато хто прийшов нас підтримати саме як організаторів.
Крім нетворкінгу — це також робота з так званими мікроінфлюенсерами в мережі Instagram. Близько сотні різних людей опублікували наш постер з тегом нашого профілю в Instagram, що дозволило нам зробити охоплення в десяток тисяч людей. Ми це зробили в середу, і вже до суботи всім, кому потрібно було, — знали.
Тому можемо сказати, що секрет – у детально проробленій персональній роботі кожного з нас і з нашими знайомими та друзями.
— Як плануєте розвивати майбутні «Потужняки» та яких гостей ще плануєте запросити?
— Насправді, планів та фантазій досить багато. Ми хлопці мрійливі, хочемо багато всякого. Тому, на разі сказати, що буде наступним, кого ми запросимо — ми ще не можемо. Можем сказати лише точно, що в цьому році буде ще два «Потужняка» і вони будуть знову з дуже артистичними та яскравими музикантами. Ми подаруємо Івано-Франківську ще один червоний день в календарі, коли ми будемо слухати класну рок, і не тільки, музику з великою кількістю веселих і крутих емоцій.
Розмовляла Леоніла МАРТЬЯНОВА, студентка Національного університету "Львівська політехніка"