Найменші мали можливість безкоштовно переглянути фільми, поласувати попкорном і взяти участь у цікавих іграх та розвагах.
Ініціаторами заходу виступили депутат Івано-Франківської обласної ради Назар Кизимишин, депутати міської ради Віктор Бербець, Дмитро Вальнюк, Оксана Савчук, Федір Мороз. Дійство відбулося за сприяння міського голови Андрія Найди та голови Калуської райдержадміністрації Жанни Табанець.
Учасників свята з Міжнародним днем захисту дітей привітав міський голова Андрій Найда, який побажав жити в світі без жорстокості:
— День дитини — це той день, коли дорослі мають розуміти, що повинні вас оберігати. Ми повинні вам забезпечити гарне майбутнє в світі без жорстокості. Бажаю вам веселого життя, щоб ви танцювали і раділи, як зараз, і вас більше нічого не хвилювало. Хай вам вистачає веселощів стільки, скільки вихочете!
За словами депутатки Калуської міської ради Оксани Савчук, дане свято організували для 200-т дітей — від 7-ми до 12-ти років і від 12-ти до 15-ти років. Таке свято виявилося на часі, адже діти втомилися від карантину й хочуть більше цікавого проведення дозвілля та розваг, інформують «Вікна».
Поділяє таку думку й директорка ПК «Мінерал» Алла Терещенко: карантин багатьох втомив, у тому числі і дітей. Однак люди не обирають погоду і ситуацію. З іншого боку, всі навчилися жити в країні онлайн і більше читати. За її словами, калушани почали відвідувати заходи і кінозал «Час кіно», однак поки що з пересторогою. Надіється, що в майбутньому ситуація зміниться:
— Я щиро радію літу і можливості що до нас повертаються глядачі. Калушани, виходять з домівок несміливо, з пересторогою відвідуюють заходи. На жаль, і ми не можемо дотримуватися цих обмежень, які повинні бути. Але надіємося, що все що ми робимо, принесе не загрозу життю, а задоволення. Зокрема, подарує калушанам емоції й можливості реалізувати творчі здібності.
Принагідно директорка палацу культури привітала найменших із Днем захисту дітей і зізналася, що й сама в глибині душі — дитина. Ця риса їй допомагає у творчості:
— Поняття «дитина», «дитинство» — це така невизначена країна, яка за станом душі. Мені здається, що і я не можу покинути цю країну. Зокрема, в своїх творчих ідеях, виставах, заходах. Я повертаюся туди залюбки.