Наступного року Калуша може відзначити не 585-ту, а 622-ту річницю з часу першої писемної згадки про місто 2020 року світ побачила стаття Андрія Стасюка, кандидата історичних наук, наукового співробітника Національного заповідника "Давній Галич". Стаття вийшла у номері 5 збірника наукових праць "Галич" (видавництво Лілея-НВ, ISBN 978-966-668-521-9) під назвою "Князь Свидригайло в Галичі і перша письмова згадка про Калуш".
Архівісти Центрального Державного історичного архіву України у Львові виявили документ про те, що князь Свидригайло під час перебування в Галичі надав у володіння свого підданого Грицька Кердиєвича село Студінку. У тексті згадується й Калуш, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.
А грамота ця видана була Свидригайлом 1 січня 1400 року. Відтак наступного року Калуша може відзначити не 585-ту, а 622-ту річницю з часу першої писемної згадки про місто.
У Грамоті князя Свидригайла Ольгредовича мова йде про Права, надані князем Свидригайлом шляхетному Грицьку Кердиєвичу на володіння маєтностями Студінка, Калуське, Тернове, Березове і Чириків. Наступна згадка датується 1408 роком, йдеться у Вікіпедії.
Чергова згадка про Калуш наявна в дванадцятитомнику Галицьких гродських книг (Галицьке староство було в той час під Польською короною) і датована 27 травня 1437 роком. Мова йшла про «суд у найближчий вівторок після Трійці за участю королівського чоловіка Драгуша із Калуша проти Митька із Куроша». З цього часу згадка про Калуш все частіше зустрічається в різних земських книгах. Посідачем Калуша в 1438 році був шляхтич на ім'я Мартин. В 1440 році є згадка, що король Угорщини та Польщі Владислав III Варненчик уповноважив вищого литовського князя і спадкоємця руського Миколая Параву прийняти з рук шляхтича із давнього польського роду Пйотра Одровонжа село Калуш (при цьому немає згадок, що Пйотр Одровонж був калуським старостою). З 1 травня 1447 року Калуш переходить у володіння Миколая Парави з Любіна.
