Установки очищення димових газів від оксидів сірки та азоту на підприємстві відсутні. Фото: Wikimapia.org Як випливає з опису планової діяльності, основне проєктне паливо Калуської ТЕЦ — вугілля та природний газ, для підсвітки факелу при роботі на вугіллі — мазут М-100. Причому основним паливом котлів №№1 і 2 є вугілля марки ГР, а котлів №№ 3 і 4 — природний газ. У результаті планованої діяльності передбачається використовувати чотири види палива (вугілля марки ГР, природний газ, мазут або його замінники) на всіх чотирьох котлах, інформують "Вікна".
У повідомленні йдеться:
«Планується, що всі котли будуть використовувати і природний газ і вугілля в якості основного палива, для підсвітки факелу при роботі на вугіллі, планується до використання мазут або його замінники».
Метою планованої діяльності підприємства є можливість використання альтернативних видів палива природному газу для мінімізації його споживання у зв’язку із високою ринковою ціною та гострим дефіцитом; збільшення діапазону маневреності по виробництву теплової та електричної енергії; зниження собівартості пару, що виробляється котлоагрегатами станції, зазначено далі. Стала експлуатація даного об’єкту забезпечить зменшення використання природного газу, підвищить енергоефективність функціонування існуючої системи комунальної інфраструктури і сприятиме залученню інвестицій для майбутнього розвитку системи, створення (збереження) робочих місць та додаткові надходження коштів в державних бюджет, ідеться в повідомленні.
На Калуській ТЕЦ встановлено чотири енергетичні пиловугільні котли, введені в експлуатацію у 1967-1970 роках, та стільки ж турбогенераторів, які були введені в експлуатацію у 1967-1969 роках. Пальники розраховані на спалювання вугільного пилу, природного газу і мазуту. Димові гази діляться на два потоки i проходять трубу Вентурі, скрубер i димовсмоктувач та подаються в існуючу димову трубу висотою 180 метрів та діаметром 6 метрів.
Щодо екологічних обмежень, то в повідомленні зазначено, що при експлуатації об’єкта будуть дотримуватись нормативи чинного природоохоронного законодавства, а викиди повинні здійснюватися на підставі Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (у відповідності до його Умов) та не повинні перевищувати гранично допустимі нормативи. У повідомленні зазначається:
«Замовник бере на себе всі зобов’язання виконувати всі умови щодо експлуатації об’єкту діяльності, а також ресурсозберігаючі, охоронні, захисні та інші заходи щодо умов безпечної експлуатації обладнання, дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства».
Додаткові території використовуватись не будуть, оскільки котельне обладнання розташовано в існуючих будівлях. Також зазначено, що додаткове розширення вже встановленої санітарно-захисної зони підприємства не потребується. Джерела та види можливого впливу на довкілля: викиди парникових газів від спалювання палива та викиди забруднюючих речовин від спалювального обладнання та допоміжних дільниць ТЕЦ.
Минулого року зауваження і позиції до обсягу досліджень з проведення оцінки впливу на довкілля надав кандидат хімічних наук, науковий співробітник Технічного Університету Мюнхена (Німеччина) Віктор Глухий. Зокрема, науковець вказав, що спалювання чотирьох видів палива при зменшенні більш екологічного природного газу за рахунок збільшення кількості вугілля та мазуту в котлах, які давно вичерпали свій робочий ресурс та при відсутності сучасного очисного обладнання є небезпечним з точки зору впливу на довкілля та здоров’я людей.
На це зауваження була така відповідь: Калуська ТЕЦ планує встановити електрофільтри за таким графіком: на 4 котел у 2023 році; на 1 котел у 2024 році; на 2 котел у 2025 році; на 3 котел у 2027 році.
17 грудня минулого року було оприлюднено і звіт з оцінки впливу на довкілля. У документі зокрема зазначено, що в результаті реалізації планованої діяльності — використання чотирьох видів палива (вугілля марки ГР, природний газ, мазут або його замінники) на всіх чотирьох котлах станції відбудуться зміни в обсягах викидів забруднюючих речовин відбудуться на таких джерелах: труба котельні, шлаковідвал і золовідвал.
Також наведені дані щодо обсягів викидів забруднюючих речовин при роботі котельні на природному газі, вугіллі марки РГ і мазуті. І вони разюче різняться.
Так, при роботі котельні на газі виділяється близько 348 тонн на рік забруднюючих речовин (азоту діоксид, оксид вуглецю, метан, ртуть металічна) плюс понад 198,3 тис. тонн на рік парникових газів.
При роботі котельні на вугіллі марки РГ обсяг викидів забруднюючих речовин в десятки разів більший — понад 48,6 тис. тонн на рік (азоту діоксид, сірки діоксид, оксид вуглецю, метан, миш'як, хром шестивалентний, міді оксид, ртуть металічна, нікелю оксид, свинець і його неорганічні сполуки, цинку оксид) та понад 1,9 млн тонн парникових газів.
А при спалюванні мазуту і його замінників показники викидів є проміжними — понад 5,6 тис. тонн на рік забруднюючих речовин і понад 304 тис. тонн на рік парникових газів.
5 березня поточного року Міністерств захисту довкілля та природніх ресурсів України оприлюднило висновок з оцінки впливу на довкілля «Переведення всіх котів підприємства на чотири види палива». У документі, зокрема вказано, що зі звіту неможливо встановити вплив на атмосферне повітря (рекомендовано визначити санітарно-захисну зону та надати інформацію щодо відповідності технологічного регламенту та терміну експлуатації за окремими видами палива), неможливо також оцінити вплив на грунти та геологічне середовище, на водне середовище, на рослинний і тваринний світ, вплив на клімат і мікроклімат, вплив на соціальне середовище та на здоров’я людей.
«Заборонено планову діяльність без визначення її допустимою за результатами додаткової процедури оцінки впливу на довкілля», — зазначено у висновку.
Калуська ТЕЦ від своїх намірів перейти на спалювання чотирьох видів палива на усіх котлах не відмовилася і 13 травня підприємство оприлюднило нове повідомлення про планову діяльність — воно в основному ідентичне минулорічному. Фактично розпочалася процедура розроблення і затвердження нового звіту з оцінки впливу на довкілля.
6 червня Віктор Глухий подав зауваження і пропозиції до планової діяльності та обсягу досліджень, які підлягають включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Науковець констатує, що основне обладнання ДП «Калуська ТЕЦ — Нова», введене в експлуатацію в 1967-1970 роках, на сьогодні напрацювало понад 200 тис. годин, тобто відпрацювало свій парковий ресурс і наблизилось до граничного стану. Пилоочисні пристрої мають такий же вік, як і основне обладнання, й проєктувалися на дотримання екологічних вимог 50-річної давності. Установки очищення димових газів від оксидів сірки та азоту на підприємстві відсутні.
«Провадження планованої діяльності, а саме спалювання чотирьох видів палива (кам’яне вугілля, природний газ, мазут або його замінники) замість лише природнього газу у котлах ТП-87 №3 та №4, які вичерпали свій робочий ресурс, та при відсутності сучасного очисного обладнання є неприпустимим з точки зору негативного впливу на довкілля та здоров'я населення. Відсутність сучасного очисного обладнання, крім безпосереднього прямого негативного впливу на здоров'я населення, призводить також до забруднення прилеглих територій діоксинами, фуранами, фурфуролами, поліциклічними ароматичними вуглеводнями (напр. бензопіреном), важкими металами та іншими органічними і неорганічними забрудниками, що є причиною стійкого зростання захворюваності населення, в тому числі на онкологічні захворювання, та зменшення очікуваної тривалості життя.
Значного зменшення викидів твердих дрібнодисперсних частинок (пил, сажа) та супутніх забруднюючих речовин, перелічених вище, можна досягти за допомогою сучасного очисного обладнання — електрофільтрів. Встановлення одного електрофільтра на котел №4 було заплановано кілька років тому, однак досі не реалізовано (невиконання підприємством Інвестиційної програми на 2019 рік). Спалювання твердого палива у котлах можливе лише при наявності працюючого сучасного очисного обладнання (електрофільтрів). Відсутність такого очисного обладнання робить неможливим провадження не лише планованої, але й поточної діяльності (згідно Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок та європейських нормативів)», — вказує Віктор Глухий.
Планована діяльність підприємства в загальному суперечить національному плану скорочення викидів забруднюючих речовин, виконанню Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, концепції «зеленого» енергетичного переходу до 2050 року, взятим на себе зобов’язанням України перед Енергетичним співтовариством по закриттю вугільних ТЕС/ТЕЦ, згідно Паризької угоди, підписантом якої Україна є.
«Як альтернативу використанню викопного палива (в даному випадку — збільшення використання вугілля), варто розглянути можливість переходу на «вуглецево нейтральний» та екологічно чистіший біометан (біогаз, доведений до якості природного газу, містить ~95-98% метану)», — йдеться у пропозиціях до планової діяльності.
Щодо зауважень і пропозицій Віктора Глухого до обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля, то вони є такими:
— передбачити онлайн моніторинг (в режимі реального часу) викидів у повітря забруднюючих речовин автоматизованими системами, як безпосередньо на стаціонарному джерелі забруднення для систематичного оцінювання дійсних (а не розрахункових) обсягів викидів забруднюючих речовин, так і на межі санітарно-захисної зони — для оцінки ризику шкідливого впливу на здоров'я населення.
— передбачити регулярний (щоквартальний) незалежний комплексний аналіз фізико-хімічного складу ґрунтів у місцях складування відходів та прилеглих територій на наявність стійких органічних та неорганічних забруднюючих речовин.
«Варто нагадати про екологічні порушення та значну шкоду заподіяну довкіллю, виявлені Державною екологічною інспекцією Карпатського округу в березні 2020 року під час планової перевірки. Порушення свідчать, зокрема, про неефективність моніторингу стану грунтів самим підприємством. Тому такий регулярний моніторинг має здійснюватись незалежними організаціями», — зазначає науковець.
— передбачити регулярний (щоквартальний) незалежний моніторинг забруднення підземних вод під час проведення планованої діяльності.
— забезпечити здійснення систематичного радіаційного контролю вугілля та золи/шлаку після спалювання, як які зберігаються на золошлаковідвалах, оскільки у кам’яному вугіллі, яке використовується для роботи ТЕЦ, містяться природні радіоактивні ізотопи.
— забезпечити доступ громадськості до результатів онлайн моніторингу викидів забруднюючих речовин у повітря із стаціонарних джерел забруднення, систематичного моніторингу стану ґрунтів і підземних вод та радіаційного контролю.
— у звіті ОВД провести розрахунок обсягів забруднюючих речовин не лише при безперервній роботі ТЕЦ, а й окремо у залпових викидах - під час запуску холодних котлів. Відомо, що кількості забруднюючих речовин у залпових викидах при відсутності сучасного очисного обладнання значно перевищують допустимі норми і ці кількості, як правило, не зараховуються до загального обсягу викидів та не потрапляють в офіційні звіти.
— передбачити своєчасне попередження населення (наприклад, системами оповіщення та ЗМІ) про надмірні залпові викиди забруднюючих речовин у повітря при запуску котлів.
— оцінити ризики від сукупного впливу, а також провести оцінку кумулятивного впливу діяльності як свого підприємства, так і сусідніх підприємств, розташованих на спільному промисловому майданчику, на стан навколишнього середовища та здоров’я населення в зоні впливу їх діяльності: в межах санітарно-захисної зони, а також в радіусі 1, 3, 5, 10 км.
— у звіті ОВД має бути вказано, який саме четвертий вид палива крім вугілля, мазуту та природного газу буде використовуватись (як замінник мазуту), з наданням його фізико-хімічних характеристик і, відповідно, оцінки ступеня впливу на довкілля при його спалюванні.
— запланувати комплекс заходів по утилізації золошлакових відходів, щоб запобігти їх накопиченню на золошлаковідвалах.