Тисячі гектарів забрудненої землі. Нардепи вирішують, що робити з Домбровським кар'єром

Сьогодні, 11 червня, в Івано-Франківську відбулось виїзне засідання комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Переглядів: 755
Проблему Домбровського кар'єру будуть вирішувати з науковцями ІФНТУНГ.

Народні обранці приїхали на Прикарпаття, щоб проінспектувати ситуацію з Домбровським кар’єром на Калущині. Захоронення відходів, які залишилися тут з часів видобутку солі, забруднюють воду в кар’єрі та в колодязях і можуть потрапити у Лімницю. Якщо це станеться, Україну чекає масштабна екологічна катастрофа, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "ГК".

“У 2009 році Домбровський кар’єр був заповнений водою наполовину, до 2017 вода сильно піднялася і утворилося чимале озеро. Зараз там біля 2 мільйонів кубометрів води, глибина — 50-100 метрів. І вся ця вода дуже засолена, також є хвостосховища із відходами, які були захоронені. Ця територія вже оголошена зоною екологічного лиха, є план заходів для припинення руйнування. Але зараз зсувні процеси продовжуються. Тож є загроза забруднення річок солями, які потім потраплять у Дністер”, — розповів Андрій Пліхтяк, начальник управління екології та природних ресурсів ОДА.

До 2003 року тут ще здійснювався видобуток солі, і воду відкачували. Згодом все зупинилось, насоси перестали працювати і наразі кар’єр переповнений соленою водою. Вона просочується у грунти. Ареал засолення складає близько тисячі гектарів. Також періодично відбуваються просідання грунтів, останнє з них — у 2021 році в селі Кропивник.

“Ми будемо проводити комплексний моніторинг ситуації, є напрацьована велика програма спільно з нашими науковцями з ІФНТУНГ, і будемо її втілювати. З 2015 року на це не було значних коштів, але зараз їх вдасться знайти”, — сказав Едуард Прощук, народний депутат України.

На цій території свого часу працювали численні комісії, навіть місія ООН/КЄС, яка беззаперечно визнала проблему, видавши багато рекомендацій. Зокрема, у звіті місії повідомляють, що засоленість води спричинена помилками при проєктуванні шахт та хвостосховищ, а також їхнім подальшим неякісним обслуговуванням. Поточний підхід утримування хвостосховищ у «сплячому режимі» не дозволяє здійснити структурні поліпшення, переконані представники ООН.

Заступниця голови Екологічного комітету ВРУ Олена Криворучкіна додала, що моніторинг має бути всебічним, зокрема, треба відслідковувати гідрогеологічну ситуацію – адже шкідливі речовини, серед яких є феноли і ртуть, просочуються в грунт.

“В одному зі хвостосховищ є мінеральні солі, які потенційно можуть бути перероблені у корисну сировину. Потрібно працювати в цьому напрямку, щоб був шанс перетворити проблему в джерело сировини. Бо наразі ми маємо тисячі гектарів забрудненої і порушеної території на Калущині”, — зазначила Олена Криворучкіна.