За словами Наталії Захарової, при розробці стратегії були визначені сильні і слабкі сторони. Подія не викликала інтересу у мешканців громади – на слуханнях були присутніми не більше двох десятків осіб, більшість – представники міської влади і розробника Стратегії – громадської організації «УФРА», інформують "Вікна"
Проєкт Стратегії було оприлюднено на офіційному сайті Калуської міської ради 1 червня – для ознайомлення громадськості, а на затвердження сесії Калуської міської ради її планують винести вже наступного тижня. Як йшлося на слуханнях, досягнення цілей визначених Стратегією буде основою для розроблення місцевих програм та розподілі видатків бюджету на наступні роки. А щоб вона не стала черговим документом який «ляже на полицю», графічний варіанта стратегії – дерево цілей – буде висіти на стіні в кабінеті міського голови.
Голова правління ГО «УФРА» Наталія Захарова презентуючи роботу відзначила, що Калуська територіальна громада має дві основні переваги: землі промисловості розташовані не розрізнено, а одним суцільним масивом, що складає більше 1000 га та дає можливість створення великих промислових комплексів, кластерів чи індустріальних парків; розвідані поклади калійно-магнієвих руд складають близько 300 млн тонн.
Калуська міська територіальна громада - найбільша промислова громада Прикарпаття, яка при частці населення 6,6% дає 26,5% обласного обсягу реалізації промислової продукції, товарів та послуг. Територія громади становить менше 2% території області і при цьому і нас зосереджено понад 18% промислових земель Прикарпаття.
Тож за проєктом Стратегії, Калуська громада має розвиватися як еко-індустріальна громада – промисловість з мінімумом відходів і шкоди для довкілля.
За словами Наталії Захарової, при розробці стратегії були визначені сильні (промисловість, вільні земельні ділянки, прогресивна нова команда громади, молодь і громадські активісти тощо) і слабкі (низька якість комунальних та державних послуг, екологічні загрози, пасивність тощо) сторони громади. А також можливості та загрози для розвитку.
Розроблення Стратегії тривало п’ять місяців, від січня. А саме було проведено аналіз громадської думки – за результатами опитування 400 мешканців (вибірка – репрезентативна) та 24 суб’єктів господарювання. У січні-лютому також організували і провели засідання 22 фокус-груп (за напрямками життєдіяльності громади), у яких взяли участь 220 учасників. На цих засіданнях були запропоновані 892 цілі у розвитку громади. В результаті їх аналізу і опрацювання залишилося 167 цілей – вони будуть індикаторами виконання стратегії – оцінювати будуть у 2023, 2025 і 2030 роках.
Визначено п’ять стратегічних пріоритетів громади: від зони екологічного лиха до еко-індустріальної громади, комфортна громада, розумна громада (цифровий порядок денний), освічена та здорова громада і економіка, яка працює для людей.
Найцікавіше у проєкті Стратегії – це саме цілі, яких планують досягнути в рамках реалізації стратегічних пріоритетів. До них включили такі, які вже у процесі підготовки або реалізації (наприклад, переведення ФАПу в Боднарові в амбулаторію, обладнання автобусів терміналами безготівкової оплати, будівництво автостанції на вул. Ринкова, відновлення дослідження просідання грунту над місцями шахтних виробіток, відновлення інфільтраційних озера на водозаборі тощо). Досягнення частини цілей вимагає величезних коштів і це робить їхнє досягнення у найближчі вісім років сумнівним (наприклад, реконструювати міську ратушу, замінити зношені інженерні мережі води і каналізації – 5% до 2023 року а це як мінімум 5 км мереж, відновити роботу аеродрому в селі Копанки, перенести 30% сміттєвих майданчиків в багатоповерховій забудові під землю, оновити зношене ліфтове господарство на 40% тощо). Значна частина цілей навпаки може бути досягнута без проблем – це розроблення-напрацювання програм, правил тощо (напрацювати план-графік ремонту дорожнього покриття, розробити правила утримання фасадів, створити дорожню карту для інвесторів) та налагодження співпраці (з бізнесом, вузами тощо). Проте, є й такі цілі досягнення яких – справа індивідуального вибору мешканців і жодні рішення міської ради і бюджетні кошти тут не допоможуть (наприклад, досягти високого рівня оплати населенням житлово-комунальних послуг – 96% вже до 2023 року, забезпечити щорічно зростання на 5% залучення мешканців громади до інститутів громадянського суспільства, залучати мешканців громади пенсійного віку до активного життя – 30% у 2030 році, забезпечити проходження 10 тис. мешканців курсу з підвищення рівня економічної і фінансової грамотності тощо).
Також серед цілей є облаштування вертолітного майданчика в Калуській ЦРЛ (але немає будівництва медичного центу в районі бульвару Незалежності – таку потребу обговорювали за попередньої влади), створення індустріального парку, створення 5000 робочих місць, забезпечення з 2025 року чистого притоку інвестицій – 40 млн доларів США на рік, ініціювати видобуток та переробку калійних солей (до 2025 року), пасажирські перевезення комунальним автотранспортом: до 2025 року 100% в межах міста і 50% на приміських маршрутах (а отже потрібно придбати десятки автобусів) тощо.
Стратегія є дорожньою картою розвитку громади. Проте як йшлося на слуханнях, це не перша стратегія розвитку, яку розробляли для Калуша. Попередні – не були реалізовані. По суті це декларація про наміри. Крім того стратегія не є догмою ї її можна коригувати відповідно до нових обставин та позиції влади, яка до 2030 року може змінитися.
