Про це на Facebook-сторінці написав фундатор музею-садиби Федір Мороз, інформують "Вікна".
"Мали чудову зустріч із творчим подружжям. Катерина Дудка та Остап Українець не лише перекладачі та творці популярного ютуб-каналу "Твоя підпільна гуманітарка", але й дослідники народних традицій. Зокрема, Катерина цікавиться та добре знається на народному одязі, вишивці. Тому молодь, що прийшла на зустріч, дізналася багато цікавого і несподіваного. І всі могли спробувати вишити якийсь елемент чи створити мережку", — йдеться в повідомленні.
Спілкування для учасників зустрічі було таким цікавим, що відразу народилися ідеї нових зустрічей і майстер-класів.
Мережки — це декоративні шви. Вони можуть бути головною частиною узору або відмежовуючою лінією. Орнаменти, доповнені мережками, відрізняються тонкістю і витонченістю. Всі мережки починають з вишивки качалочки. Качалочка — це вертикальний стовпчик, вишитий через одну ниточку тканини, шириною в 3-5 ниток і висотою, необхідною для мережки.
Качалочкою закріплюють нитки тканини, які потрібно підрізати і висмикнути для мережки, а також 2 або 3 нитки знизу і зверху висмикнутих ниток мережки, на яких виконують одинарний прутик. Одну качалочку виконують праворуч, біля початку мережки, другу — ліворуч, біля кінця мережки. При вишиванні зразків мережок відстань між качалочками роблять 10 см.
Виконуючи качалочки, стібками трохи стягують нитки тканини. У широких мережках спочатку вишивають 1,5-2 см качалочки у висоту, не закріплюючи верхніх країв (мал. 172, б) і в міру необхідності дошивають їх до кінця висоти мережки. Всі ряди мережок виконують справа наліво. Кінці ниток зафіксовують у качалочках з виворотного боку.
Мережки переважно вишивають нитками світлих тонів (білими, блакитними, рожевими) на білій тканині.
На тканинах інших кольорів мережки виконують нитками, близькими за кольором, наприклад на блакитній тканині - білими, сірими, ясно-блакитними, пише Етнодім.
Раніше йшлося, що в Калуші настоятель храму відкриє екосадибу "Стара хата".
Серед експонатів можна побачити дерев'яний віз, кінську упряж, плуги для оранки, жорна, куфер, креденс, колісницю, граблі, старовинні ікони, вишиванки, бензопилу «Дружба-2», радянські швейну машинку, радіо, магнітофон. Експонатів — сотні.
Найціннішим експонатом о. Федір називає кістець козацької доби, з якою козаки йшли в бій, куфер, де лемки-переселенці переховувалися, та робочі жорна.