Односельці підтримали ініціативу голови й оперативно зібрали кошти і замовили пам'ятник Ще до сумнозвісної операції «Вісла» у 1944-1946 роках комуністичні режими Польщі та СРСР домовилися про новий радянсько-польський кордон і остаточне вирішення національного питання шляхом примусового переселення етнічних українців зі своїх споконвічних земель у Польщі до радянської України, а поляків з УРСР — до Польщі. Протягом цих двох років було депортовано 482 тисяч українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини внаслідок чого обірвалися одвічні історичні зв'язки, втрачалася мова, традиції, культура та віра та залишалася пам'ять, яка досі жива. Пам'ятають про ті трагічні події і в Копанках, інформують "Вікна".
Місцева мешканка Олена Бунга пригадує ті часи з смутком на душі. Розповідає, що тоді всі втікали до лісу, в тому числі і її батьки. Вагітна мама з стареньким дідусем залишилися вдома. Побачивши свого тата, який виходив пообідати з лісу, побачив, як дитина почала плакати. Батько, щоб не бачити сліз, взяв маленьку Олену з собою, йдеться в сюжеті КМТ.
— Нас загрузили у поїзд-товарняк, а ми їхали в потязі і гралися. Ми не розуміли. Але я пригадую, як сльози капали татам, мамам, дідам, які мали з собою маленькі тормозки.
Чималу групу депортованих привезли на Калущину. Зокрема, і на околиці села Копанок. Тут вони створили компактне поселення, яке називається хутір «Бескид». Представники бескидського земляцтва села Копанки неодноразово бували на прадідівських землях у Польщі, брали участь у численно фольклорно-етнографічних фестивалях. Урешті, голова земляцтва Тарас Бунга запропонував увіковічнити пам'ять про депортацію на рідному хуторі. Односельці підтримали ініціативу — оперативно зібрали кошти і замовили пам'ятник.
До речі, копанківський хутір «Бескид» раніше мав іншу назву і став широковідомим завдяки зусиллям місцевих мешканців, спрямованим на дбайливе вберігання і збереження історичної пам'яті.
Староста села Мар'ян Бунга розповідає, що сумна подія зачепила місцевих мешканців 75 років тому. Тоді їх переселили на хутір "Бескид", який раніше називали "Пняки". У 2006 році рішенням Копанківської сесії хутір перейменували на "Бескид".
Відкриття пам'ятника вилилося у велелюдне дійство з великою культурно-мистецькою програмою. На захід прибули і численні гості.
Урочистий чин освячення пам'ятника виконали декан Калуський УГКЦ Степан Скібіцький, місцеві парохи отець Василь Величак і Василь Мельничук, отець Михаїл Бігун, отець Іван Бігун та інші священнослужителі.