Розробником цього об’ємного документа є громадська організація «УФРА» Нагадаємо, проєкт Стратегії було оприлюднено на офіційному сайті Калуської міської ради 1 червня — для ознайомлення громадськості, а минулого тижня її обговорили на громадських слуханнях, інформують "Вікна".
Голова правління ГО «УФРА» Наталія Захарова, презентуючи роботу відзначила, що Калуська територіальна громада — найбільша промислова громада Прикарпаття, яка при частці населення 6,6% дає 26,5% обласного обсягу реалізації промислової продукції, товарів та послуг. Територія громади становить менше 2% території області і при цьому і нас зосереджено понад 18% промислових земель Прикарпаття.
Тож. за Стратегією, Калуська громада має розвиватися як еко-ідустріальна громада — промисловість з мінімумом відходів і шкоди для довкілля.
За словами Наталії Захарової, при розробці стратегії були визначені сильні (промисловість, вільні земельні ділянки, прогресивна нова команда громади, молодь і громадські активісти тощо) і слабкі (низька якість комунальних та державних послуг, екологічні загрози, пасивність тощо) сторони громади. А також можливості та загрози для розвитку.
Розроблення Стратегії тривало п’ять місяців, від січня. А саме: було проведено аналіз громадської думки — за результатами опитування 400 мешканців (вибірка — репрезентативна) та 24 суб’єктів господарювання. У січні-лютому також організували і провели засідання 22 фокус-груп (за напрямками життєдіяльності громади), у яких взяли участь 220 учасників. На цих засіданнях були запропоновані 892 цілі у розвитку громади. В результаті їх аналізу і опрацювання залишилося 167 цілей – вони будуть індикаторами виконання стратегії — оцінювати будуть у 2023, 2025 і 2030 роках.
Визначено п’ять стратегічних пріоритетів громади: від зони екологічного лиха до еко-індустріальної громади, комфортна громада, розумна громада (цифровий порядок денний), освічена та здорова громада і економіка, яка працює для людей.
До цілей включили такі, які вже в процесі підготовки або реалізації (наприклад, переведення ФАПу в Боднарові в амбулаторію, обладнання автобусів терміналами безготівкової оплати, будівництво автостанції на вул. Ринкова, відновлення дослідження просідання грунту над місцями шахтних виробіток, відновлення інфільтраційних озера на водозаборі тощо). Досягнення частини цілей вимагає величезних коштів (наприклад, реконструювати міську ратушу, замінити зношені інженерні мережі води і каналізації — 5% до 2023 року а це як мінімум 5 км мереж, відновити роботу аеродрому в селі Копанки, перенести 30% сміттєвих майданчиків в багатоповерховій забудові під землю, оновити зношене ліфтове господарство на 40% тощо). Значна частина цілей навпаки може бути досягнута без проблем — це розроблення-напрацювання програм, правил тощо (напрацювати план-графік ремонту дорожнього покриття, розробити правила утримання фасадів, створити дорожню карту для інвесторів) та налагодження співпраці (з бізнесом, вузами тощо). Проте, є й такі цілі досягнення яких — справа індивідуального вибору мешканців і жодні рішення міської ради і бюджетні кошти тут не допоможуть (наприклад, досягти високого рівня оплати населенням житлово-комунальних послуг – 96% вже до 2023 року, забезпечити щорічно зростання на 5% залучення мешканців громади до інститутів громадянського суспільства, залучати мешканців громади пенсійного віку до активного життя – 30% у 2030 році, забезпечити проходження 10 тис. мешканців курсу з підвищення рівня економічної і фінансової грамотності тощо).
Також серед цілей є створення індустріального парку, створення 5000 робочих місць, забезпечення з 2025 року чистого притоку інвестицій – 40 млн доларів США на рік, пасажирські перевезення комунальним автотранспортом: до 2025 року 100% в межах міста і 50% на приміських маршрутах (а отже потрібно придбати десятки автобусів) тощо.
Перед сесією депутати обговорили проєкт стратегії на своїх комісіях. Тож, у принципі дискусії 25 червня вже не було. Застереження висловила лише депутат Ольга Сікора:
«Розумію — робота велика. Ключове, що сподобалося, аби стратегія не припадала пилом. Основою виконання стратегії і розвитку є спроможність. Але я не побачила де ми будемо брати гроші. Залучення інвесторів – це популізм, створення робочих місць — це популізм. З чого я б почала – з боргів і як ми з них будемо виходити. Тобто, спочатку аналіз бюджету і чітко розписано: що за цей рік ми погашаємо те, наступного – те і за п’ять років ми, наприклад, виходимо на фінішну пряму. А потім уже планувати щось нове, коли акумулюються якісь наші фінанси. Плюс там є така цікава річ як покращення екологічної ситуації. У нас під боком ТЕЦ і я була дуже розчарована, що ніхто з виконавчих органів влади не напрацював заперечення до СЕО (ТЕЦ оголосили про початок процедури з розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля, термін подання зауважень і пропозицій та обсягу досліджень, які мають бути до нього включені, вже збіг,. — Авт.). Ви навіть уваги не звернули на те, що у нас димлять без фільтрів і хочуть зменшити використання газу і перейти на вугілля. Про це у стратегії ні слова. Калуш – це екологічна клоака і як з неї виходити, я в стратегії не побачила. Лише популістський меседж «покращення екологічної ситуації». Але як і коли? Кредит і збитки – не відображені. Інвесторів —не бачу».
Наталія Захарова на це відповіла словами митрополита Андрея Шептицького — бажайте більшого.
«Якщо будемо говорити, що погано, як усе не вдається — ми ніколи не будемо отримувати більшого. Я хочу сказати від імені людей, а це близько тисячі, які брали актину участь у написанні стратегії — ми бажаємо більшого і це більше в Калуші буде», — прокоментувала Наталія Захарова.
За її словами, стратегія новаторська, інші громади вже звертаються і хочуть перейняти методику.
У підсумку міська рада Стратегію затвердила. Як ішлося на сесії, вона є гнучкою, переглядати документ і вносити зміни можна буде щороку. А з наступного року у Калуші створять групу, завданням якої буде напрацювання короткострокових — до шести місяців — завдань, які будуть індикаторами успішності реалізації стратегії.