Про це кореспонденту Укрінформу розповів член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.
«Це інвазивний вид, який у багатьох країнах поводить себе досить агресивно. Зокрема, і в нашому Криму на південному березі», — зазначив Мойсієнко.
За його словами, опунція у Криму росте вже кілька десятиліть і є дуже агресивними бур’янами. Нині кактуси вирощують у себе на присадибних ділянках і мешканці Херсонщини, вони з’явилися тут і в дикій природі.
Як розповів Мойсієнко, такі рослини називають ергазіофігофітами — «втікачами з культури». Їх висаджують на присадибних ділянках, на дачах, на квітниках, але деякі з них починають самостійно поширюватися звідти, пристосовуються до нових умов і «тікають», зростаючи дико. Причини того, як рослини потрапляють у дику природу можуть бути різні, подекуди це важко встановити - їх можуть переносити тварини, вони потрапляють у природу зі сміттям, їх спеціально висаджують. Кактуси, за його словами, морозів не бояться, тому сподіватися, що вони всі не переживуть зиму, не варто.
Що стосується лісової галявини в лісі на Херсонщині, на якій цвітуть нині кактуси, і про яку пишуть у соцмережах місцеві мешканці, то, як каже вчений, він особисто туди не виїжджав – йому раніше звідти привозили зразки рослин журналісти.
«Цієї популяції я не бачив, але я бачив в інших місцях – біля Скадовська, в урочищі Цукури, там в дикій природі кактус ріс. Потім – на території Національного природного парку «Кам’янська Січ» минулого року знайшли такі кактуси на степовому схилі, вони нормально прижилися і розросталися – ми їх всі вирвали, вони там були молоденькі. Припускаю, що тут їх могли висадити спеціально – можливо, позначивши таким чином місце поховання домашньої тварини», — каже Мойсієнко.
За його словами, якщо кактуси розростуться, то це може стати проблемою, наприклад, для випасання худоби, для прогулянки по лісу.
Він зазначає, що якщо кактуси (та інші рослини – «втікачі») ростуть у нашій природній екосистемі, то їх треба нищити.
«У багатьох країнах з такими рослинами йде боротьба. У США, наприклад, у кожного штату є перелік видів небезпечних, які заборонені для висаджування, культивування і якщо ви посадите вдома таку рослину з цього списку, то будете платити величезні штрафи. У нас такого немає, лише є маленький перелік карантинних видів, наприклад, амброзія туди входить. Ми ведемо роботу, навіть розробили проєкт закону про інвазійні види, подавали його у Верховну Раду, він не пройшов», — додав вчений.
Херсонський журналіст Олександр Карпенко розповідає, що не лише у нього на подвір’ї, але й в інших місцевих жителів, ростуть кактуси. Він каже, що його пригощали варенням з ягід таких кактусів, з «власних» зі свого городу варення не робив – треба набагато більше висадити рослин. Також знає, що з ягід цієї рослини роблять смачні настоянки.
«У цієї ягоди специфічний присмак, мені чимось нагадує змішаний смак полуниці та ківі», — розповідає херсонець.
Ягоди зі свого городу він просто смакує. За його словами, висаджував кактус спеціально — і для краси, і щоб можна було смакувати. Минулого року ягоди вродили гарно, розповідає херсонець. А от зиму — з відлигою, коли на городі стояла вода, а потім приморозило, не всі рослини пережили, зазначив він.