Остап Українець презентував на "Книжовому Арсеналі" роман "Дискордія"

"Дискордія" уродженця Калуша оповідає про весну народів, період революційний середини XIX століття. Тоді українські землі були поділені між двома імперіями – Австрійською та Російською.
Переглядів: 1582
Остап Українець пише у жанрах історичної прози і фентезі. Фото: Олег Нетецький

— Дія відбувається у 1846 році, до подій, котрі нині відомі в історії, як польською "рабація галицька", а українською — "галицька різня". Це надзвичайно трагічна подія в історії Польщі, якщо з нею ознайомитися. І це та подія, котра додає контрапункту цій репліці, — розповів «Суспільне:UA» Остап Українець.Тому можна займатися просвітництвом, писати книжки та намагатися підняти освітній рівень народу. Можна працювати на місцях і робити соціальні ініціативи, як починала робити шляхта у ті часи, але воно все одно впиратиметься у те, наскільки правильно ми оцінюємо реальність.

"Дискордія" — текст про людей, котрі, з найкращими пориваннями були патріотами своєї країни, вони всі хотіли, хто Польщі, хто Україні, хто Речі Посполитій, лише добра.

Це більш історичний роман, ніж "Малхут", каже Остап Українець:

— …тому що в "Малхуті", коли мені потрібно було працювати з історичними вставками, я їх вигадував. Тут у мене біла серйозніша робота з джерелами. Я розумію, що ця документальність може здаватися дещо надмірною, але вона, як на мене, формує потрібний контекст, щоб розуміти, що коїться.

За словами письменника, новий роман є описом моменту, коли ми наступаємо на граблі, на яких насправді стоїмо і досі:

— Я бачу не стільки циклічність історії, скільки ряд помилок, які ми свого часу зробили, але через національний міт і те, що потім на зламі століть і в період міжвоєння це осмислювалося у специфічних категоріях, особливо після поразку ЗУНР, то в нас так і не було нагоди нормально відрефлексувати те місце, в якому ми стоїмо, побачити в себе перед носом граблі та нарешті злізти з них. Це по-перше. По-друге, ми не можемо цього зробити, тому що ми на них стоїмо як суспільство.

Довідка. Остап Українець (нар. 24 квітня 1994, Калуш) — український письменник і перекладач.

У 2001-2004 роках Остап Українець навчався в Калуській середній школі № 10, у 2004-2005-му — в Івано-Франківській школі-ліцеї №23 (напрям — «образотворче мистецтво»), з 2005-го — в Івано-Франківській українській гімназії № 1 з гуманітарним спрямуванням. З 2007 по 2012 рік брав участь у змаганні «Найрозумніший» (рос. «Самый умный»). 2012 року року вступив до Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2016-му здобув бакалаврат за спеціальністю «Філологія» і сертифікат програми «Перекладознавство». Вступив до магістерки за напрямом «Теорія, історія літератури та компаративістика».

Із 2017 року регулярно входить у журі літературних конкурсів, організованих інтернет-журналом «Стос». У 2018 році разом із письменниками та культурними менеджерами організував конкурс контркультурної прози «Львів. Доза. Порно».

Є співтворцем науково-популярного каналу на YouTube «Твоя підпільна гуманітарка».

Ще школярем Остап Українець читав в оригіналі твори англомовних авторів. 2012 року у «Всесвіті» опубліковано його переклад уривку з повісті Говарда Лавкрафта «Герберт Вест: реаніматор». 2014 року в тому ж журналі опубліковано його переклад «Спустошеної землі» Томаса Еліота. 2016-го та 2017 року у видавництві Жупанського вийшли два томи перекладів Говарда Лавкрафта (спільна робота Остапа Українця й Катерини Дудки). Також у тих роках і в співавторстві з Катериною Дудкою опублікував у харківському видавництві «АССА» переклад десяти частин книжкової серії «Коти-вояки».

Остап Українець пише у жанрах історичної прози і фентезі. Як письменник дебютував у 2017-му оповіданням «Маланка», яке побачило світ у журналі «Світ фентезі». Того ж року в червні в альманасі «Нова проза» вийшло оповідання «Адвент», яке лягло в основу роману «Малхут», презентованого на ХХIV Форумі Видавців у Львові.