Над станцією “Академік Вернадський” полярники зафіксували перламутрові хмари

Таку красу днями спостерігали українські полярники на станції “Академік Вернадський”! Це явище відоме як перламутрові хмари — завдяки кольорам.
Переглядів: 749
Такий тип хмар сприяє руйнації полярного стратосферного озону.

Про це на Facebook-сторінці написав Національний антарктичний науковий центр, інформують "Вікна".

"Їхня повна назва — крижані полярні стратосферні хмари, адже вони складаються з кристаликів криги,  спостерігаються здебільшого в полярних регіонах і на відміну від більшості хмар, які живуть у “вологій” тропосфері — нижньому шарі атмосфери, ці формуються в наступному шарі — “сухій” стратосфері.

Перламутрові хмари є досить рідкісними. В Антарктиці побачити їх можна переважно взимку, коли в нижніх шарах стратосфери (на висоті 15-27 км) температура опускається до аномального рівня (близько -85°С). Саме така температура є однією з головних умов формування цих хмар. Інша обов'язкова умова  — наявність ядер конденсації, тобто мінічастинок, на яких пара починає переходити в рідкий стан", — йдеться в повідомленні.

Виникнення перламутрових хмар пов'язують з гірськими хвилями: коли потік повітря в тропосфері натикається на високий гірський хребет, “йде” вгору, огинає його та “падає” вниз. Так утворюється хвиля. Оскільки в полярних регіонах висота тропосфери не більш як 7-8 км, то верхівка хвилі потрапляє в стратосферу, сприяючи формуванню перламутрових хмар. Також їх утворення може бути пов'язане з сильними тропосферними циклонами.

Перламутрові  хмари дуже тонкі, тож вдень, на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і “фарбує” хмари в різні кольори.

Виділяють також другий тип полярних стратосферних хмар, які на відміну від крижаних складаються з води та азотної кислоти. Однак вони не мають таких яскравих кольорів, як перламутрові, і їх складно помітити неозброєним оком.

Водночас саме цей тип хмар сприяє руйнуванню озонового шару, адже на їхніх поверхнях хлор набуває реактивних форм,  що знищують полярний стратосферний озон.

Оскільки якраз над станцією ще британськими вченими вперше було зафіксовано “озонову діру”, стан якої зараз моніторять українські науковці, то полярники на “Вернадському” не тільки милуються красою стратосферних хмар, а й спостерігають за ними в наукових цілях.