Внучка Івана Сохацького прокоментувала рідкісні родинні світлини Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання ПНУ імені Василя СтефаникаІсторик Степан Кобута розповів про особливості професійної діяльності адвокатів, роз’яснив специфіку роботи так званих «панських» і «хлопських» адвокатських канцелярій, особливості провадження політичних процесів, уточнив біографічні відомості про адвокатів Тараса Коритовського та Івана Аронця. Уточнив процес ведення радянськими каральними органами кримінальних справ у 1939–1941 роках, інформують "Вікна" з посиланням на "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".
Модератор зустрічі, провідний науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів охарактеризував історичні джерела з яких можна довідатися про українських правників, повідомив про життєвий і професійний шлях доктора Івана Сохацького зауважив про недостатнє вивчення цієї постаті у вітчизняній науці, вказав на значну громадсько-політичну активність І. Сохацького. Він також звернув увагу учасників круглого столу на тих правників-вихідців із Калущини, які працювали за її межами.
Внучка Івана Сохацького, художниця Зоряна Онищенко-Сохацька розповіла про львівський період навчання Івана Сохацького, його книгозбірню, прокоментувала рідкісні родинні світлини, повідомила про долю дідуся та доньки Івана Сохацького — Надії.
Учениця калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка Ілона Шелешко інформувала присутніх про адвокатську діяльність Андрія Коса й Тараса Коритовського. Анатоль Кос був першим українським депутатом-правником до австрійського-парламенту (1900 – 1907), а його син Андрій підтримував тісні політичні стосунки з Іваном Франком і Миколою Павликом. Адвокат Тарас Коритовський, калушанин, поручник УГА, був делегатом від Калущини на загальних зборах «Просвіти» у Львові в 1931 році.
Правознавець, працівник апарату Калуського міськрайонного суду Олег Ониськів зауважив, що в адокатській канцелярії Івана Сохацького розпочинав свою трудову діяльність Іван Аронець, голова Калуського повітового комітеті УНДО. Дослідник, вивчаючи матеріали архівно-кримінальну справи цього правника, вказав точну дату затримання органами НКВС адвоката Аронця, — 1 жовтня 1939 року. На зустрічі йшлося також про останній судовий процес над Аронцем, якого звинуватили в приналежності до УНДО, агітації супроти радянської влади. Як з’ясувалося пізніше, Аронця незаконно засудили на 6 років, адже в період від 1928 до 1939 рік він не був громадянином СРСР. 3 серпня 1991 року його було реабілітовано.
Учасники круглого столу вирішили звернутися до Комісії з підтримки книговидання місцевих авторів з пропозицією виділити кошти на друк довідкового видання про калуських правників.