100 років тому калуський адвокат Іван Сохацький мав телефон, фотоапарат і радіо

Цього року минає 135-та річниця з дня народження калуського адвоката та громадського діяча Івана Сохацького. Цей прогресивний та освічений українець із заможної родини залишив добрий слід у серцях калушан.
Переглядів: 3104
Родина досі не знає, де знайшов останній пристанівок Іван Сохацький

У інтерв'ю «Вікнам» внучка Івана Сохацького — Зоряна Сохацька — поділилася спогадами про славетного діда й запросила в будинок, де колись проживав відомий адвокат.

Іван Сохацький народився 7 липня 1886 року в Бібрці під Львовом. Походив із заможної родини. Навчався в Львівській українській академічній гімназії. Відмовившись від своєї частки спадку, домовився з батьками, щоб вони оплачували йому навчання на правничому факультеті. Після закінчення Львівського університету продовжив навчання в Ягеллонському університеті в Кракові, де отримав ступінь доктора юридичних наук.

Згодом певний час працював в Бохні під Краковом, де познайомився з майбутньою дружиною Емілією. Узаконивши стосунки, пара переїхала до Калуша. Тут і почалося активне громадське життя та адвокатська діяльність Івана Сохацького.

Його знали як доброго фахівця. Клієнтами були не тільки міщани, але й селяни, які часто не мали чим платити за послуги. Тому Іван Сохацький зголошувався працювати безкоштовно. Захищав українське населення виключно українською мовою.

У 1924 році розпочала діяльність адвокатська канцелярія доктора Сохацького. Вона знаходилася в центрі Калуша на теперішній вулиці Степана Бандери. Зараз там стоїть звичайна п'ятиповерхівка. На згадку від адвокатської контори залишилася тільки решітка з емблемою «І.С» (Іван Сохацький).

Громадська діяльність відомого калушанина була активною. Він був головою повітової організації Українського Національного Демократичного Об'єднання. Членом філії товариства «Просвіта», «Сокіл», «Пласт». Співпрацював з організацією «Союз українок».

У 1933 році очолив товариство порятунку країни, яке виникло у зв’язку з Голодомором 1932-1933рр. Організація збирала кошти і допомагала всіх потребуючим.

У 1936 році став другим директором «Українського банку» в Калуші. А ще займався розвитком «Маслосоюзів».

Внучка Івана Сохацького розповідає, що її дід був дуже спортивним чоловіком. У Калуші навіть створив першу футбольну команду. Любив і походи в гори, особливо взимку. Товаришував Іван Сохацький із українським педагогом, викладачем Української гімназії, теоретиком і практиком української фізичної культури Іваном Боберським. Про це свідчать фотографії в сімейному архіві Сохацьких.

Як відомо, Іван Сохацький був передовою людиною свого часу. Тому вдома були всі новинки техніки — телефон, фотоапарат і радіо.

Свій будинок відомий калушанин дуже любив, каже внука, тому завжди любив його облаштовувати і планував розширювати територію. Відомо, що біля кухні, спускаючись по східцях. біля будинку Сохацьких навіть був басейн.

Відомо, що Іван Сохацький мав і велику домашню бібліотеку не тільки українською мовою, але й польською, німецькою та на латині. Було більше тисячі різних примірників. Проте більшовики повністю вивезли книгозбірню двома вантажівками.

— Деякі альбоми наша бабуся закопала і це збереглося. Старалися стерти все, щоб не було ніякої українізації. Старалися стерти все, щоб зробити нас радянськими людьми, — розповідає Зоряна Сохацька.

Свого діда Зоряна Сохацька знає виключно  зі спогадів мами — відомої калушанки Ірини Сохацької. Адже в 1939 році його відправили на заслання до Якутії, як і всю українську інтелігенцію. НКВС визнало його «суспільно небезпечною» особою. Більше він до рідного дому не повернувся. З тюрми писав листи до родини, проте, на жаль, вони не збереглися. Останній лист родина отримала 1944 року.

Є припущення, що Іван Сохацький помер від малярії, розповідає його внучка Зоряна:

— Одного разу прийшов лист від якоїсь жінки, що у діда була малярія. Видно, він не пережив. Ми навіть не знаємо, де він похований.

Заарештували і 17-річну дочку Івана Сохацького — Надію разом з іншими калушанами. Є припущення, що тіла загиблих знаходяться у Дем'яновому Лазі.

Ірина КМІТЬ, журналістка

Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор