Його невтомний труд на народній ниві — це організація філій «Просвіти» в Калуші та Підгірках. Також він вніс достойну лепту у будівництво Народного дому, Церкви Архистратига Михаїла та Калуської лічниці. З ініціативи та за співучасті Івана Куровця було засновано «Хлопський банк». Раніше відстала в Галичині Калущина за Куровця вкрилася густою мережею економічних та освітніх українських установ і стала одним із найкращих з огляду на національну свідомість регіонів. У кожному селі він мав своїх довірених осіб, для яких слово їхнього провідника було законом. У Підгірках це була родина Онуфрія Франка. Організаційний апарат Івана Куровця працював, як тоді казали, з точністю годинника.
Більше про Івана-Теодозія Куровця — в публікації Наталії Мельник "Іван-Теодозій Куровець підняв престиж українця в провінційному Калуші".
Пропонуємо "Національні заповіди" від Івана Куровця, надруковані в "Калуському листку" 5 грудня 1913 року:
1. Кожда руська родина має говорити лиш своєю рідною і чистою мовою. Вміщувати до своєї мови слова польські або інші – хоч би жартом – є строго заборонено.
2. Кожда руська дитина має вчитися читати і писати по-українськи.
3. Руська родина не сміє забувати за великі народні свята, славні історичні річниці, на поминки заслужених наших мужів і. т. д.
4. В кождій руській хаті на стінах побіч образів святих мають висіти гарні образи народні, як портрети Шевченка, гетьманів і інших наших славних мужів.
5. Руська родина не сміє занедбувати народних обходів, як обжинків і ин., та не сміє знехтувати своїх народних строїв.
6. Коли настануть довші вечері, хтось старший з родини, або і молодший письменний, має зібраній при всій прощи родині читати поволи і виразно поучаючі і історичні книжочки і часописи.
7. Руська політична часопись є постійним гостем руської родини. Вражнійші подї з нашого загального життя, описані в часописи, треба обговорювати в родинному крузі так, щоби в слухаючій доростаючій молодіжи побудити вчасного почуття обов'язків супроти власної суспільности, а почуття відпорности супроти ворога.
8. Руська родина руководиться совісно кличем: "Свій до свого!". При чім не лише у своїх повинні купувати, але і домагатися також — о скільки лиш можна — руських виробів. Заощаджені гроші повинна складати лише у своїх руських касах.
9. Родичі повинні брати участь в товариському житті молодіжи.
10. Родина має почуватися до обов'язку складати жертви на руські публічні народні ціли до своїх руських товариств.