Ілюстрація. Четверо калуських педіатрів вирішили працювати на себе Цьогоріч тариф на медичні послуги з надання первинної медичної допомоги становить 651 гривню на рік за одного пацієнта з декларацією. До тарифу застосовуються коригувальні коефіцієнти залежно від віку пацієнта. Зокрема, Національна служба здоров’я України (НСЗУ) платить закладам або лікарям-ФОПам 1606 гривень на рік за пацієнта віком до 5 років; 883 гривні — за дитину від 6 до 17 років; 401 гривню — за пацієнта віком від 18 до 39 років; 481 гривню — від 40 до 64 років та 802 гривні — за пацієнтів, яким понад 65 років. Також має значення місцевість, у якій лікар надає первинну медичну допомогу. Якщо мова про населені пункти, які мають статус гірських, то до тарифу з урахуванням вікових коефіцієнтів застосовується ще коригувальний коефіцієнт 1,25. Тобто за одну дитину до 5 років, яка мешкає у гірській місцевості, заклад або лікар-ФОП отримає понад 2000 гривень.
За даними НСЗУ, в Івано-Франківській області сумарно працює 1062 терапевти, сімейні лікарі та педіатри. Й лише 30 із них зареєстровані як ФОПи. Від початку року надавачам медичної допомоги первинного рівня в нашій області держава виділила вже 393 мільйони 589 тисяч гривень. Із цієї суми ФОПи «відкусили» майже 10 мільйонів гривень. У відсотковому співвідношенні це може здатися мізером, але для окремо взятих лікарень сума навіть у кількасот тисяч гривень таки значна. А тому жодного пацієнта (декларації) ніхто нікому дарувати не хоче, йдеться в публікації "ГК".
Для Анни Картушової, лікарки-педіатра із 14-річним стажем, 29 червня стало останнім робочим днем у структурі Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги. Два тижні тому вона написала заяву на звільнення за власним бажанням і надалі працюватиме у власному приватному кабінеті.
«Я мала 900 декларацій — це та оптимальна кількість, яку рекомендує МОЗ для ефективного обслуговування пацієнтів, — розповідає Анна Олегівна. — При такому навантаженні моя неоподаткована заробітна плата останні два роки становила приблизно 14 тисяч гривень. Але у січні цього року я раптом отримала 6 тисяч. Стільки ж, до слова, дали санітаркам та медсестрам. Більше того, у зарплаті зрівняли педіатрів, які мали оцей максимум у 900 декларацій, і тих, які мали значно менше».
Коли калуські медики зрозуміли, що така виплата — не помилка і не тимчасова заборгованість, а кінцеве рішення головного лікаря, обурилися. А відтак четверо з них знайшли альтернативні місця роботи, зокрема, й у приватній сфері. Анна Картушова зібрала необхідний пакет документів та виробила офіційну ліцензію. З квітня цього року вона стала ФОПом. Наступні два місяці — поєднувала приватну практику з роботою в міському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Законодавством, каже, це не заборонено.
«Кілька педіатрів замість того, щоб вести прийом, у робочий час, за який ми з вами їм оплачували, займалися перереєстрацією пацієнтів у свої приватні кабінети, — пояснює Михайло Гаврилишин, головний лікар Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги. — При цьому вони перебували у нашому центрі на повному забезпеченні, використовували його техніку та інші ресурси! Хіба це чесно? Хай би були одразу розрахувалися і йшли з нуля набирати декларації. Я не мав би жодних претензій до їхнього бізнесу. Але вони вчинили нечесно. І від такої «діяльності» наша лікувальна установа вже отримала близько мільйона гривень збитків. Саме тому я звернувся в поліцію, і наразі справді відкрито кримінальне провадження».
На думку Михайла Гаврилишина, нинішня реформа направлена на розвал медичної галузі та переведення її у приватну площину. Використовуючи одні й ті ж державні кошти, приватна медицина, порівняно з державною, явно привілейована, зокрема у сфері оподаткування та закупівель. При цьому власне матеріальне забезпечення педіатрів-ФОПів у таких невеликих містах, як Калуш, є дуже обмеженим, через що вони надають не увесь пакет послуг, який гарантує держава.
За словами Михайла Гаврилишина, мета приватного лікаря – отримати більший прибуток лише для себе, тоді як комунальні установи націлені на потреби громади, а тому вкладають кошти у модернізацію, ремонти приміщень, оновлення устаткування…
Втім, судячи з усього, законодавство порушує і сам Михайло Гаврилишин. Коментуючи ситуацію, він повідомив, що працівники центру перевіряють у пацієнтів, які приходять з електронними скеруваннями від лікарів-ФОПів на певні обстеження чи діагностику, наявність декларації конкретно з їхнім лікувальним закладом. Немає декларації — то немає й обстеження.
«Я захищаю інтереси комунального закладу й територіальної громади», — наголошує головний лікар.
Але НСЗУ радить пацієнтам на такі дії скаржитися. Якщо медичний заклад чи конкретний лікар, які мають надавати допомогу в межах Програми медичних гарантій, відмовляють у цьому пацієнтам чи вимагають додаткову оплату, дзвоніть на номер гарячої лінії 16-77 або залишайте скаргу через онлайн-форму на сайті НСЗУ.