Староста Студінки Марія Стасюк запрошує на День села У програмі святкувань заплановано:
- 09.30 — Святкове богослужіння;
- 17.00 — Святкова програма;
- 21.00 — Танцювальний марафон.
Відзначення Дня села у Студінці відбудеться на території Народного дому.
Нагадаємо, що 12 липня День села відначила Вістова. Громаді подарували грошовий сертифікат на 10 тисяч гривень.
Довідка. Село Студінка вперше згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду.
У Королівській люстрації 1565 року в селі згадується власник отари овець Васько.
Відомо, що в 1648 році повсталі селяни зруйнували замок у Студінці.
У реєстрі церков Войнилівського деканату 4 березня 1733 року в Студінці згадується церква Св. Параскеви. Було 30 дворів.
Селом тривалий час володіли Беньковські, потому вдова каштеляна Беньковського заповіла маєток своєму родичу графу Голеєвському, який у 1865 році продав Сабіні Кошелінській. По її смерті маєток перейшов братові першого чоловіка Добжанському.
У 1880 році в селі було 139 будинків і 928 мешканців та 9 будинків і 51 мешканець на прилеглій території (913 греко-католиків, 28 римо-католиків, 35 юдеїв, 3 інших визнань; 916 українців, 56 поляків, 7 німців). До місцевої греко-католицької парафії належав і Бабин (калуський деканат).
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 році у студінківській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 96, 52, 42, 40, 32 см, вагою 475, 63, 29, 29, 16 кг, виготовлених у 1913, 1656, 1788, 1788, 1788 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. У роки польської окупації в селі постав осередок ОУН.
У 1939 році в селі проживало 1600 мешканців (1550 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 20 євреїв).
У вересні 1940 року в Студінці був зорганізований перший у Калуському районі колгосп імені Сталіна шляхом відбирання у селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941-1942 роках.
