Хліб-сіль від мешканців Студінки На свято села до Студінки завітав голова Калуської територіальної громади Андрій Найда, який вручив громаді села сертифікат на 10 000 гривень та побажав усім присутнім миру, міцного здоров’я, сімейного затишку, благополуччя, досягнення цілей та мрій, незламної віри у світле майбутнє, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.
До вітань долучилась староста села Марія Стасюк, яка нагородила цінними подарунками і подяками наймолодших та найстарших жителів, спортсменів, учасників творчих колективів народного дому.
Урочистості були насичені концертною програмою місцевих творчих колективів та аматорів Калуської територіальної громади.
Продукцією із вирощених свиней гостей та жителів Студінки пригощала провідна агрокомпанія краю — ТзОВ "Ґудвеллі Україна".
Нагадаємо, що 12 липня День села відначила Вістова. Громаді подарували грошовий сертифікат на 10 тисяч гривень.
Довідка. Село Студінка вперше згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду.
У Королівській люстрації 1565 року в селі згадується власник отари овець Васько.
Відомо, що в 1648 році повсталі селяни зруйнували замок у Студінці.
У реєстрі церков Войнилівського деканату 4 березня 1733 року в Студінці згадується церква Св. Параскеви. Було 30 дворів.
Селом тривалий час володіли Беньковські, потому вдова каштеляна Беньковського заповіла маєток своєму родичу графу Голеєвському, який у 1865 році продав Сабіні Кошелінській. По її смерті маєток перейшов братові першого чоловіка Добжанському.
У 1880 році в селі було 139 будинків і 928 мешканців та 9 будинків і 51 мешканець на прилеглій території (913 греко-католиків, 28 римо-католиків, 35 юдеїв, 3 інших визнань; 916 українців, 56 поляків, 7 німців). До місцевої греко-католицької парафії належав і Бабин (калуський деканат).
У 1939 році в селі проживало 1600 мешканців (1550 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 20 євреїв).
У вересні 1940 року в Студінці був зорганізований перший у Калуському районі колгосп імені Сталіна шляхом відбирання у селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941-1942 роках.