Біля фахового коледжу культури зберігся старовинний сад Найцікавішим об’єктом тут є приміщення їдальні (сіра будівля з білим псевдоготичним декором), про яке різні джерела говорять різні речі. У одних — це приміщення найпершої, найдавнішої калуської гімназії, ще з кінця ХІХ століття, в інших — гімназійна бурса. Не виключено, що спершу це могла бути гімназія, а потім — бурса. Приміщення ж має певний візуальний шик. Після адекватної реновації могло б виглядати дуже навіть презентабельно, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.
Але варто оглянути залишки чогось, що теж, фактично, є визначною пам’яткою калуської історії. Хоч мова не йтиме про будівлю. Кілька слів про сад, який зменшується, як шагренева шкіра у Бальзака. Чудові горіхи, ренети і інші ренклоди сьогодні відчайдушно борються за життя з більш агресивними та інвазивними видами, головний з яких — homo, той, який не завжди sapiens, ідеться в дописі.
Old Kalush щиро сподівається, що вам сподобається той уявний сад часів розквіту, коли не було "трикутника" на підйомі до Височанки, коли люди, які закладали цей сад, дивились в майбутнє і творили це майбутнє. І тут просто необхідно згадати родину Дозорських. І сад, і гімназія завдячують їм своїм існуванням і розвитком. Бо калуська гімназія початку 20-х років ХХ століття не вважалась найкращим закладом. А вже в 1927 році, хоч і не була державною, алестала міською коедукаційною — тобто, там разом учились хлопці і дівчата. А ще там був "яринний город".
"Можливо, хтось би таки поділився якимось цікавим фактом чи добрим словом про ці починання?" — йдеться в дописі.
А якщо трохи попустити віжки "якбитології" і припустити, що десь між територією коледжу культури і сучасної школи №1 міг бути той давній "волоський сад" (в значенні "італійський сад") біля Галицької брами міста, то можна з певністю сказати, що вигнаний з райського саду людський рід невпинно ностальгує за небесним садом, і тоді з праці рук, знань і вмінь з’являються сади земні.
"До речі, а чому б Калуш не став першим в Україні містом, де є меморіальний сад?" — пропонує Old Kalush.
Ідею в коментарях підтримала зберігачка фондів виставкової зали Галина Турчик:
"Меморіальний сад — то чудова ідея! До книги рекордів як перші не попадем, бо в Україні вже є приклади: Меморіальний сад Дмитра Яворницького у Дніпрі, Максима Рильського у Києві і інші, але все рівно їх дуже мало відносно пам'ятників. Ну і дерева не бувають негарними на відміну від монументів".
