Він не запобігає симптомам COVID-19 серед негоспіталізованих пацієнтів і навіть може збільшити ймовірність госпіталізації, виявили вчені з Університету Каліфорнії у Сан-Франциско у співпраці з науковцями зі Стенфордського університету.
Дослідження опублікували в журналі Американської медичної асоціації, пише Medical Xpress, інформує "УП.Життя".
"Ці результати не підтверджують використання азитроміцину для лікування інфекції SARS-CoV-2 в амбулаторних умовах", — заявила провідна авторка дослідження та докторка медичних наук Кетрін Ольденбург.
Азитроміцин, антибіотик широкого спектру дії, широко призначається для лікування COVID-19 в усьому світі.
"Гіпотеза полягала в тому, що він володіє протизапальними властивостями, які можуть допомогти запобігти прогресуванню COVID-19, якщо лікуватися ним на ранній стадії захворювання.
Ми не виявили, що це так", — сказала Ольденбург.
У дослідженні взяли участь 263 учасники, у яких був підтверджений коронавірус.
На момент включення в дослідження ніхто не був госпіталізований. У процесі випадкового відбору 171 учасник отримав одноразову пероральну дозу 1,2 г азитроміцину, а 92 учасники отримали плацебо.
На 14-й день дослідження у 50% учасників в обох групах симптоми не спостерігалися.
До 21-го дня 5 учасників, які отримували азитроміцин, були госпіталізовані з важкими симптомами COVID-19. Водночас жодна людина з групи плацебо не була госпіталізована.
Дослідники прийшли до висновку, що лікування одноразовою дозою азитроміцину в порівнянні з плацебо не збільшило вірогідність зникнення симптомів COVID-19.
"Більшість досліджень, проведених до цього часу з азитроміцином, були зосереджені на госпіталізованих пацієнтах з досить важким перебігом COVID-19.
Наша робота — одне з перших плацебо-контрольованих досліджень, що показують, що азитроміцин не відіграє роль у лікуванні амбулаторних пацієнтів", — сказала Ольденбург.
Нагадаємо, в Україні заборонено призначати антибіотики з профілактичною метою.
Вони потрібні пацієнту лише при наявності бактеріальної інфекції.
"Пацієнтам з COVID-19 із середньо-тяжким перебігом заборонено призначати антибактеріальні препарати без обґрунтованої клінічної підозри або підтвердження наявності бактеріальної інфекції", — розповіла заступниця очільника МОЗ Ірина Садов’як.
Раніше у МОЗ повідомляли, що у 2020 році українці вживали у 40 разів більше антибіотиків, ніж раніше.
У міністерстві попередили, що неконтрольоване вживання антибіотиків може викликати стійкість до препаратів та мати негативні наслідки для здоров'я у майбутньому.