Василь Пастух з Кадобни пробіг 12 вершин Карпат за один день

Василь Пастух ㅡ уродженець села Кадобна на Калущині, кандидат у майстри спорту з боксу. Брав участь у всеукраїнських і міжнародних змагань з бігу з перешкодами, трейлових забігах у гірській місцевості.
Переглядів: 3463
Загалом Василь та Христина подолали понад 57 кілометрів

Василь Пастух подолав вершини Карпат разом із Христиною Гончарук із Івано-Франківська. Обоє — тренери спортивного клубу, інформують "Вікна".

— Спочатку я планував пробігти тільки Чорногірський хребет, але захотілось більшого, як завжди. Переглянув маршрут на карті і вирішив покорити шість найвищих вершин. Між ними були ще шість вершин, які нічим не поступаються найвищим, — розповів Василь.

Маршрут стартував з гори Дземброні і пролягав до вершин Смотрич, Піп Іван, Дземброня, Бербенескул, Гутин-Томнатик, Мечнул, Ребра, Туркул, Пожижевська, Брескул, Говерла, Петрос. Фінішували бігуни в селі Кваси на Закарпатті.

— Проснулись ми о 5:30, сніданок і погнали. Підйом на кожну вершину був нереально крутий, погода сонячна, прохолодний вітер, краєвиди, біжиш і кайфуєш. Звичайно, в горах не завжди біжиш, половину маршруту ідеш, половину біжиш. На деякі вершини ледве виходиш, особливо коли за плечима уже 30км пробігу, — поділився спортсмен.

Найбільше бігунам запам'яталась гора Петрос, яка «познущалась», як могла.

— Перед підніжжям вершини почався легенький дощ, думали перечекати, але все ж таки, побігли далі. Піднявшись трохи вище, починають з кожної сторони підбиратися темні хмари. Ми надіємось, що обійде і стараємось рухатись швидше, але підйом складний, ноги уже виснажені. Дощ починається ще сильніший, з вершини стікає вода, болото, надзвичайно слизько, але нам потрібно рухатися вперед, — каже Василь Пастух.

Ледве вибравшись на гору, сховались у розваленій хатинці, почався град, блискавка, холод, вітер.

— Трохи зачекали і стало дуже холодно, а нам ще 15км до фінішу. Вирішили бігти, — розповів спортсмен. — І тут почалось, ще гірше. Сильний туман, дощ, град, вітер, ми в шоці, але мусимо бігти, бо зупинятись не вихід. Дорога вся у болоті… Дивлюсь, вроді є просвіт, а через пару хвилин знову туман, дощ, грім і блискавка. Пальці рук уже побіліли від холоду. Через годину фінішували і дякували Богу, що ми це зробили».

Загалом Василь та Христина подолали понад 57 кілометрів.