Гімнастка готувалась до змагань разом з збірною України. Олімпійські ігри-2020 у Токіо стали останніми в кар'єрі 46-річної гімнастки з Узбекистану Оксани Чусовітіної. Після жіночої кваліфікації спортсменка заявила, що завершує кар'єру, інформує "Суспільне".
Чусовітіна виступала тільки на одному снаряді — в її коронному опорному стрибку. Узбекистанка виконала два стрибки, але на другому забракло складності, і вона отримала невисокий середній бал 14.166. Цього вистачило лише на 14-те місце, а до фіналу проходили топ-8 гімнасток.
Після останнього стрибка Чусовітіної та оголошення її оцінки присутні на арені кілька хвилин аплодували стоячи. Змагання проходили без глядачів через карантинні обмеження, тож наживо її фінальний виступ побачили лише колеги зі спортивних збірних.
"Я плакала від щастя, адже стільки людей так довго мене підтримували", — сказала Оксана після змагань.
"Я жива. Я щаслива. У мене немає жодних травм. І я можу самостійно стояти!"
На цих Іграх гімнастка була прапороносицею збірної Узбекистану. До слова, готувалася до Токіо Чусовітіна разом зі збірною України.
Рекорди багатоліття Чусовітіної
Для узбекистанки Олімпіада в Токіо стала восьмою поспіль у її кар'єрі. Такої кількості не досягала ще жодна гімнастка або гімнаст у історії.
Чусовітіна також встановила рекорд як найстарша гімнастка, що коли-небудь брала участь у Олімпіаді. Це вона зробила ще в 2016-му в Ріо, коли їй був 41. Відповідно, в Токіо вона це досягнення перевершила.
Більш ніж за три десятиліття Чусовітіна встигла виступити під п'ятьма прапорами. Оксана починала кар'єру ще за часів СРСР. Коли він розпався в 1991 році, гімнастка, як і інші ексрадянські спортсмени того періоду, на міжнародних змаганнях представляла збірну СНД, а на Олімпіаді-1992 у Барселоні — "об'єднану команду".
З 1993 року Чусовітіна вже офіційно представляла рідний Узбекистан, а з 2006-го — Німеччину. Туди вона була вимушена переїхати, щоб забезпечити лікування синові, який захворів на рак. Його вдалося врятувати.
Сина Алішера вона встигла народити між Іграми в Атланті й Сіднеї — в 1999 році.
Гімнастка виступала під німецьким прапором шість років, а в 2013-му знову повернулася до збірної Узбекистану, який представляла донині.
Гімнастка має дві олімпійські медалі: командне "золото" 1992-го та "срібло" у стрибку 2008-го. Крім того, на її рахунку — 11 медалей чемпіонатів світу.