Основна частина похованих померли від холери, дезентирії та інших хвороб. Фото: Олександр Коваль 28 липня 1914 року в Європі розпочалася Перша світова війна, яка тривала до 11 листопада 1918 року. Упродовж чотирьох років загинуло більше 10 млн людей, зокрема, і калушан.
У 1914 році російська армія здійснила перший прорив на територію України, зокрема, і на Калущину. У результаті величезна кількість населення загинула.
У 1917 році Російська імперія перестала проводити бойові дії, оскільки розгорілася ідея Радянського союзу. Цим скористалися українці, які змобілізувати свої сили і на території Наддніпрянської України утворили Українську Центральну Раду. На Галичині створили ЗУНР. Багато калушан брали учать у створенні ЗУНР, розповідає старший науковий співробітник меморіального музею «Калуська в'язниця» Олег Відливаний.
Станом на сьогодні маємо не так багато згадок про ті події. Одним із місць, де ми можемо згадати про вояків Першої світової війни, є калуський цвинтар військових поховань Першої світової війни, йдеться в сюжеті CiTiVi.
Точної дати, коли був закладений у Калуші цвинтар, немає. Однак у документації фігурує 1926 рік. Саме тоді перепоховали жертв Першої світової війни з усього Калуша та району. Одне із найбільших поховань було біля нинішньої лікарні на вул. Каракая, де діяв військовий шпиталь. Екзгумацію тіл проводив спеціальний відділ, який у польській державі міжвоєнного періоду.
Загалом на цвинтарі 360 бетонних хрестів. Основна частина похованих — це так звані санітарні втрати, тобто смерть від холери, дезентирії та інших хвороб.
За словами краєзнавця Андрія Шутяка, на цвинтарі поховані військові армій Австро-Угорщини, Російської імперії та цивільне населення. Краєзнавець вважає, що хоч і на цвинтарі 360 бетонних хрестів, однак поховано людей набагато більше. Адже, наприклад, під одним із хрестів поховано 112 цивільних людей.
Упродовж року Андрій Шутяк разом із директором КП «Ритуальна служба» Олександром Ковалем займалися реставрацією написів на хрестах. За цей період вдалося розчистити 72 хрести. На черзі — ще 288. Близько 40% інформації про похованих вдається ідентифікувати за допомогою військових архівів. Адже тут, на відміну від написів на хрестах, збереглися і дата та місце народження та причина смерті.
Олександр Коваль мріє встановити тут військову каплицю, де можна буде вшанувати пам'ять померлих. Хорошою ідеєю краєзнавець вважає і встановлення освітлення.
Під час своєї першої екскурсії Андрій Шутяк розповів, що вдалося дізнатися про похованих на Калуському військовому цвинтарі. Повну інформацію краєзнавець планує викласти на спеціальному сайті про Калуш у Першій світовій війні.