Мисткиня пропонує напрочуд модерний, до певної міри експериментальний живопис На виставці мисткиня являє глядачам весь спектр своєї різноманітної творчости: картини з шкіри, малярство, графіку та напрочуд модерний, до певної міри експериментальний живопис. Працює справді в різних техніках і жанрах, використовує несподівані для декого матеріали: тирсу, морські камінці, хутро (часто вкраплює його в картини зі шкіри) тощо, пише "Майдан".
Коли йдеться про авторку «Лабіринту» (таку назву має виставка), часто чуєш про те, що Лідія «в дитинстві через хворобу втратила слух», що й, мовляв, вплинуло на її вибір та мистецький шлях. Можливо, й має це певне значення. Та жодним чином не вирішальне. Просто мисткиня інакше чує, а отже й бачить, і, як справжній художник, осмислює світ довкола й являє нам, пересічним те, у чому не завше вбачаємо красу.
Останнім часом (освіта й самоосвіта, читання, самовдосконалення та постійний пошук для мистця багато важить) Лідія цікавиться мітологією – біблійною, єгипетською, старогрецькою, українською, й це дало поштовх до великої низки картин зі шкіри, в яких мисткиня дещо інакше показує нам ніби й уже знайомі та звичні сюжети: «Викрадення Європи», «Седна», «Ліліт», «Горгона», «Фавн», «Чортополох».
Довідка. Лідія Крипак-Уварова народилася 28 листопада 1978 року в Дрогобичі.
2000 року закінчила Стрийське художнє технічно-професійне училище. Трьома роками пізніше закінчила Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка, де навчалася на факультеті образотворчого мистецтва.
У доробку дрогобицької мисткині — олійне малярство, графіка. Останнім часом віддає перевагу рельєфній пластиці. Ось що сама говорить про себе: «Я захоплююсь всіма видами мистецтва та експериментую з ними. Моє останнє захоплення – це картини з натуральної шкіри. На своїй виставці також презентую графічні роботи, які натхненно створювала протягом багатьох років. Мій духовний простір охоплює фантазія, а звідси – система знаків і символів. Всі мої роботи – уявне зображення форми дійсності підсвідомості. Моє бачення – не приховувати красу природи, навколишнього світу. Це власне й змушує мене придивлятися і шукати оті знаки і символи”.
