Ілюстрація. ОПОРА планує і надалі моніторити ситуацію Тоді аналітикам ОПОРИ вдалося помітити, що в діях кандидатів Юрія Голінея й Олександра Шевченка та осіб, котрі замовили рекламно-агітаційні повідомлення на їхню користь в соціальній мережі Facebook, наявні ознаки порушення виборчого законодавства, інформують "Вікна" з посиланням на сайт ОПОРА.
Центральна виборча комісія зареєструвала Олександра Шевченка кандидатом на окрузі №87 9 лютого. Згідно з даними Бібліотеки політичної реклами, Шевченко опублікував 374 рекламні оголошення агітаційного змісту. Повідомлення були промарковані позначкою “Реклама”, вид реклами визначений як передвиборча або політична. ОПОРА порахувала, що загальні витрати з моменту реєстрації до дня голосування становили орієнтовно 21 000 доларів США (~583 800 гривень). Але у своєму остаточному фінансовому звіті у за період з 12 лютого до 29 березня 2021 року та розшифровці до нього Шевченко вказав витрати на агітацію у мережі “Інтернет” у розмірі 100 тисяч гривень (отримувачем коштів був ФОП Василик І. Я.). Навіть не враховуючи агітацію, що коштувала менше як 100 доларів, мінімальні витрати кандидата на онлайн-агітацію склали 6400 $ (орієнтовно 177920,00 гривень), що значно перевищує суму, вказану у фінансовому звіті. Ось тут склали повний перелік рекламних дописів зі зазначенням їхньої орієнтовної вартості, а також посиланнями на них у Бібліотеці політичної реклами.
Юрій Голіней офіційно став кандидатом 26 лютого. З моменту реєстрації у ЦВК кандидат опублікував 30 рекламних оголошень агітаційного змісту, повідомлення були марковані позначкою “Реклама”. ОПОРА нарахувала, що витрати Голінея на агітацію у соціальній мережі Facebook становили щонайменше 1839 доларів США (еквівалент вартості витрат у гривні — 51 124 гривень). Проте, у своєму остаточному звіті про надходження та використання коштів виборчого фонду він відобразив суму коштів використаних на “Інші витрати на передвиборну агітацію” у розмірі 13800,00 грн (отримувач — ФОП Матейко І. І.). Якщо вираховувати мінімальну вартість всіх агітаційних рекламних дописів кандидата (виходячи з найменшої можливої вартості), то вона все одно у 2,5 рази більше, ніж сума, вказана у остаточному фінансовому звіті. Перелік рекламних дописів із зазначенням їхньої орієнтовної вартості склали тут.
Суми, які нарахувала ОПОРА, значно перевищують ті, що кандидати вказали у своїх фінансових звітах.
Аналітики ОПОРИ припустили, що кандидати не повністю відобразили усі витрат на розміщення агітації в мережі Facebook. Така дія може мати ознаки подання завідомо недостовірних відомостей у фінансовому звіті, що передбачає відповідальність частиною першою статті 159-1 Кримінального кодексу України. А також, ймовірно, не всі витрати, пов’язані із рекламою були профінансовані коштом виборчих фондів, створених кандидатами.
Оскільки Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства щодо фінансування передвиборної агітації, ОПОРА звернулася до НАЗК з проханням перевірити дані та передбачених законом заходів. НАЗК підтвердило ймовірні порушення та, керуючись Кримінальним процесуальним кодексом України, передало всі матеріали до Національної поліції України.
Як стало відомо ОПОРІ за інформацією отриманою на запит про доступ до публічної інформації, 23 червня Надвірнянський районний відділ поліції ГУНП в Івано-Франківській області отримав матеріали від департаменту запобігання політичній корупції “Національного агентства з питань запобігання корупції” по факту, що в діях розпорядників виборчих фондів Шевченка Олександра Леонідовича та Голінея Юрія Дмитровича вбачаються ознаки подання завідомо недостовірних відомостей у фінансових звітах, про надходження і використання коштів виборчого фонду. За результатами розгляду вказаних матеріалів в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення.
Поліція звернулася до ОПОРИ за наданням додаткових пояснень, а також за допомогою в зборі доказової бази. За результатами наданих консультацій Надвірнянська поліція надіслала офіційне звернення до Facebook з метою отримання додаткових доказів безпосередньо від соціальної мережі.
