Університет має надати звіт про результати моніторингу до 1 листопада Нагадаємо, роботи виконує Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу з яким за переговорною процедурою уклали угоду на закупівлю «Запровадження екологічного моніторингу стану довкілля, контролю засоленості поверхневих і підземних вод, зон просідань та гірничих розробок на території гірничо-хімічних підприємств міста Калуш та сіл Сівка-Калуська і Кропивник». Вартість моніторингу – 420 тис. гривень, які Калуській громаді виділили з обласного бюджету.
За інформацією, фахівці університету 11 серпня розпочали роботи з відбору проб води із спостережних свердловин для подальшого проведення аналізу в лабораторних умовах.
«Станом на 12.08.2021 року відшукано 9 свердловин, на 5 з них проведено прокачування, здійснено заміри рівня води та відібрано проби для аналізу», — йдеться у повідомленні.
Екологічний моніторинг у Калуші проводили і впродовж двох попередніх років. Так, у серпні 2019 року управління будівництва та розвитку інфраструктури уклало договір з ТОВ «Ноосфера Групп» з міста Івано-Франківськ на виконання робіт з запровадження системи екологічного моніторингу впливу колишнього калійно-магнієвого виробництва з метою запобігання виникнення надзвичайної ситуації. Договір з цим товариством було укладено на 468,9 тис. гривень. Для відстеження засолення водоносного горизонту використовували спостережні свердловини, їх пробурили в 2019 році на глибину від п'яти до 13-ти метрів та звідти відбирали проби води на аналіз. Загалом було влаштовано 20 свердловин, дві з яких станом на серпень 2020 року були зруйновані.
Минулого року ТОВ «Ноосфера Групп» продовжувала моніторинг: з товариством уклали новий договір на «Запровадження екологічного моніторингу стану довкілля, контролю засоленості поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, зон просідань та гірничих розробок на території гірничо-хімічних підприємств міста Калуш та сіл Сівка-Калуська і Кропивник» на 176,5 тис. гривень).
Тоді відбиралися проби з свердловин, а у звіті підрядник навів дані щодо змін у мінералізації відібраних проб порівняно з 2019 роком ( в одних – вона збільшилася, в інших свердловинах мінералізація залишилася такою ж як і у 2019 році, або зменшилася).
Крім того , в попередні роки для проведення спостережень за інтенсивністю просідання було встановлено 20 реперів на п'яти ділянках, які просідають найбільше. За цими реперами проводили заміри для визначення швидкості просідання грунту.
Як повідомив у коментарі «Вікнам» начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради Іван Дембич, для проведення своїх досліджень науковці з університету нафти і газу використовують спостережні свердловини 2019 року, а також шукають давніші. Це ж стосується і реперів: частину було встановлено цього року, інші — залишилися з попередніх років.
За словами Івана Дембича, також науковці отримали попередні результати досліджень проб води зі свердловин для проведення аналізу даних. Університет має надати звіт про результати моніторингу до 1 листопада.
