Народився 15 січня 1944 року в Івано-Франківську, інформують "Вікна". Після закінчення медінституту працював лікарем-дерматологом, а з 1971 року і майже до останніх днів в обласній клінічній лікарні. 35 років був заступником головного лікаря з експертизи втрати непрацездатності, а 5 останніх – лікарем-статистиком.
«Був добрим порадником і помічником, колегою і другом. Він завжди робив все по максимуму, щоби посприяти людині якнайкраще. А ще мав тонке почуття гумору, блискуче володів польською і в його розповідях часто можна було почути цікаві прислів'я та приказки»– говорить начальниця відділу кадрів Марія Кішка, яка працювала із Любимиром Кравцем пліч-о-пліч 44 роки.
Більшість завідувачів відділень працювали із Любомиром Кравцем як заступником напряму й у кожного з них найтепліші спогади.
«Скромний, чемий, безвідмовний. Любив людей, родину, країну, – кажуть лікарі про свого колегу. – Йшов назустріч кожному, хто потребував допомоги і саме таким ми його запам'ятаємо. З його відходом втрачаємо дуже багато...».
Про час і місце поховання буде повідомлено згодом