У рішенні йдеться про чотири приміщення: одне — в місті Долині (5,6 кв. метри на майдані Січових Стрільців, 3 — у будівлі колишньої районної друкарні, раніше у квітні районна рада вже приймала аналогічне рішення щодо чотирьох інших приміщень за цією ж адресою загальною площею понад 730 кв. метрів) і три — в Калуші на вул. Чорновола, 12 (17,3 кв. метри на другому поверсі, 16,9 і 17 кв. метрів — на четвертому поверсі). За рішенням районної ради, на ці об’єкти буде оголошено електронний аукціон, з переможцями якого буде укладено договір оренди терміном на 5 років.
Між тим, на всі приміщення, на яких збирається заробляти Калуська районна рада, претендують громади, а саме: Долинська міська (на приміщення колишньої друкарні площею майже 1500 кв. метрів) та Калуська міська — на будівлю за адресою вул. Чорновола, 12 у Калуші.
Нагадаємо, 29 липня Калуська міська рада затвердила текст звернення до Калуської районної ради щодо передачі майна.
«Відповідно до чинного законодавства Калуська районна рада зобов’язана була до 01.07.2021 р. передати Калуській міській раді об’єкти спільної власності територіальних громад, як і знаходяться на території Калуської міської територіальної громади. Калуська міська рада неодноразово зверталась до голови Калуської районної ради щодо передачі вказаного майна.
На даний час залишається не переданими значна частина майна спільної власності територіальних громад, зокрема будівлі за адресами м. Калуш, вул. Шевченка, 6, вул. Чорновола, 12, вул. Каракая, 9, аеродром в с. Копанки.
Враховуючи наведене просимо розглянути на сесії районної ради питання щодо передачі майна визначеного законом», — йдеться у документі.
Усі перелічені у звернені об’єкти до проведення адміністративно-територіальної реформи й укрупнення районів перебували у спільній власності територіальних громад колишнього Калуського району і їх досі не передали в комунальну власність Калуської міської громади, на території якої вони розташовані. Зокрема, це адміністративна будівля, де розташована Калуська РДА, районна рада і підрозділи міської влади, колишній пологовий будинок та колишня санепідстанція.
Як ішлося на сесії, міський голова тричі звертався до голови районної ради щодо передачі майна, проте — безрезультатно. «Ми хочемо те, що передбачено законодавством», — говорили на сесії. А секретар Калуської міської ради Віктор Гільтайчук тоді зазначив, що в районній раді в основному представлені ті ж політичні сили, що і у міській.
«Фракції поспілкуються і, напевне, будуть прийняті рішення», — сказав посадовець тоді.
Невідомо, чи спілкувалися фракції, проте очевидно, що звернення Калуської міської ради районна рада проігнорувала. При цьому на сесії не прозвучало жодних заперечень чи зауважень від депутатів щодо рішення про передачу в оренду приміщень, на які претендує Калуська громада.
Між тим, усі три будівлі, які просило передати місто, — скоріш, адміністративні. І вони, без сумніву, знадобилися б Калуській міській раді. Якщо не для заробляння коштів на оренді (як це робить районна рада. — Авт.) і поповнення міського бюджету, то, наприклад, для використання за призначенням. Так, великі міські управління соціального захисту і житлово-комунального господарства зараз розташовані в орендованих приміщеннях інженерного корпусу, який належить «Оріані». Остання включена до об’єктів великої приватизації. Тож ситуація може змінитися, а калуській владі, не виключено, доведеться стикнутися з проблемою дефіциту саме адміністративних приміщень.
Важливо також те, що всі послуги мешканці району отримують на рівні громад: освітні, медичні, комунальні, адміністративні тощо. А, отже, жодне майно для них не є зайвим — це додаткова можливість наповнювати бюджет і ресурс для поліпшення якості послуг, розвитку інфраструктури тощо. Щодо районних рад, то вони за великим рахунком не мають ні функцій, ні відповідальності за жодну сферу. А майно — це, по суті, можливість заробити в основному на зарплату та функціонування апарату ради. Нагадаємо, єдине джерело доходів Калуського районного бюджету, яке забезпечує 100% запланованих надходжень, — оренда комунального майна. Тож районна рада не поспішає і не бажає передавати майно, яке є джерелом її доходу.
Якою буде реакція Калуської міської ради? Варіантів є два. Перший — звернення від 29 липня прийняли «для галочки», з поточним станом справ змирилися і жодних кроків щодо спірного майна не вживатимуть. Другий варіант — оспорювати рішення Калуської районної ради і домагатися передачі приміщень. Зрештою, для цього є підстави, і такі дії — в інтересах громади.
Так як це, наприклад, робить Долинська міська рада. Нагадаємо, наприкінці минулого року Калуська районна рада прийняла рішення «Про передачу до комунальної власності Долинської міської ради КНП «Долинська багатопрофільна лікарня». Проте передали лише основні корпуси і будівлю дитячої лікарні. Будівлю стоматполіклініки до переліку майна не внесли. А в квітні цього року районна рада прийняла рішення, яким взяла будівлю стоматполіклініки в Долині собі на баланс. Це при тому, що вона належала Долинській ЦРЛ і її була разом з іншим майном передали комунальному некомерційному підприємству на баланс (а отже її мали передати громаді разом з іншим майном мед закладу. — Авт.). Своє рішення районна рада пояснила тим, що колишня стоматполіклініка не використовується понад два роки, а Долинська лікарня і без неї має достатньо корпусів і приміщень.
Звернення Долинської районної ради та аргументи, що районна рада передає громаді лише об’єкти, які вимагають фінансування, а не передає ті, які можуть бути джерелом доходу, райрада проігнорувала. Як повідомлялося, крім стоматполіклініки, в Долині є ще ряд об’єктів, які райрада не передає громаді: друкарня, кінотеатр та інші, що теж можуть бути джерелом доходів для громади.
Тоді йшлося про те, що Долинська міська рада буде подавати до суду та вимагати передачі їй майна. Як стало відомо «Вікнам», судових позовів ще немає. Проте влада Долини звернулася до центральної влади, тож є вірогідність, що суперечку між двома радами врегулюють у мирний спосіб. Інакше — судовий позов на рішення районної ради, які стосуються майна в Долині, — практично неминучий.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка