За 30 років виросло ціле покоління, яке вважає Державний Прапор справжньою святинею, зауважує Андрій Найда Почесне право підняти Державний Прапор України доручили міському голові Андрієві Найді та учаснику бойових дій Віктору Чернезі.
У вітальному слові Андрій Найда зазначив, що синьо-жовтий стяг став символом боротьби за незалежність України, яка здобута тернистими шляхами. Тому шана до нього притаманна кожному українцю:
— Всім відоме приємне почуття, коли під час урочистих церемоній під час військових, спортивних перемог піднімається Державний стяг під звук Національного Гімну і наші серця переповнені гордістю за нашу країну. І це не дивно, тому що шана, повага до національного стягу закладена на генному рівні.
Міський голова додав, що синьо-жовтий прапор — це прагнення українців жити під мирним небом на Богом даній землі, обробляючи її золоті пшеничні поля. За словами Андрія Найди, за 30 років встигло вирости ціле покоління, яке вважає Державний Прапор справжньою святинею, адже сміливо йшло у бій на Сході нашої держави.
У коментарі «Вікнам» директор музейно-виставкового центру Артур Єфремов зазначив, що 30 років для формування держави — надто малий відрізок часу. Однак нівелювати подію не варто, якщо хочемо відчувати себе громадянами у власній державі. При цьому важливо знати культуру, мову, історію і не забувати, що вже восьмий рік поспіль відбувається російсько-українська війна.
— Спочатку триває інформаційна війна, потім — окупація, — додав директор музейно-виставкового центру.
На його думку, немає ідеально написаної історії, тому потрібно сприймати ту, яка є. Звісно, є чимало спотворень фактів, пересмикування подій, міфів, над розвінчуванням яких повинні працювати історики, музейники для того, щоб знати правду.
Після урочистої церемонії виступили калуські виконавці та творчі колективи міста. Камерний хор "Тавор" виконав твір сестер Тельнюк "Рядок з автобіографії" на слова Оксани Забужко. Художня керівниця хору Оксана Демків розповіла, як виникла ідея виконання цієї пісні:
— Коли я почула цю пісню вперше у виконанні сестер Тельнюк, мене вразила її надзвичайно потужна енергетика та емоційна напруга, яка постійно зростає з кожною наступною фразою. Тож вирішила запитати одну з сестер, Лесю Тельнюк, чи вони не будуть заперечувати, якщо камерний хор "Тавор" виконає цю річ у своєму місті на День Незалежності України. І вона відповіла: "Раді, що саме цю пісню Ви хочете виконати. Співайте!" Щоразу, коли ми виконуємо цю річ чи під час репетиції, чи під час виступу, переживаємо одні й ті ж емоції: гордість за свою націю, патріотизм, любов до своєї батьківщини та нашого народу!
Традиційно центральними частими міста відбувся святковий автопробіг.
