Каплицю святої Анни було відновлено в 1995 році Природнім чином після прогулянки бульваром Незалежності виходимо на єдиний калуський проспект — Лесі Українки. Історія цієї вулиці — яскрава ілюстрація історії міста, особливо його української громади. Тут також легко відстежити історію змін ХХ та ХХІ століття. Від святої Анни — до проспекту Лесі Українки, але через проспект Лєніна запрошують на Facebook-сторінці Old Kalush.
Отже, всезнаюча Вікіпедія відносить вулицю до колонії "Новий Калуш" ще під назвою вулиці Святої Анни.
Відразу ж приглянемось до сакральних об’єктів вулиці: каплиці святої Анни з її цікавою історією та Собору Святих Землі Української ПЦУ.
Сумний старт і відмову від мрії (тобто від проєкту знаменитого Радослава Жука) церкви Володимира і Ольги коментувати не варто.
Ну а потім треба взяти себе в руки, щоб незворушно прийняти сучасну візуальну дійсність. Типові радянські проєкти дев’ятиповерхівок, "прикрашені" добудовами, рекламою; типовий радянський проєкт пошти, яка вже майже перестала бути поштою і втратила найкраще, що було в її інтер’єрі, зберігши сумну площу; печальний фонтан і годинник, який зупинився не одне десятиліття тому; ліцей, який зберіг мозаїку, і вже, на щастя, перестав бути школою з виключно російською мовою викладання; сучасна житлова й офісна забудова. І все це ще ховає в собі залишки справжніх початків вулиці: міщанські господи з старими виплеканими деревами, квітниками, затишком. Чудовий матеріал про цю калуську атлантиду, про людей "з Лесі", можна прочитати в публікації "Вікон" "На вулиці святої Анни жили Тацуняки, Ліберсбахи, Козани, Лещії, Дідошаки, Сербіни, Соколовські".
Каплиця святої Анни відновилася з руїни. Може, колись відновиться і джерело біля каплиці. А там і архітектурне „кипіння” перейде у фазу впорядкування і доброго смаку?
Чудеса трапляються, просто треба їм, чудесам, допомагати й сприяти, йдеться в дописі.