На шахтах Калуша, зокрема руднику «Ново-Голинь», працювали люди із навколишніх сіл Кропивника, Сівки-Калуської, Голиня, Тужилова, Підмихайля, Мостища, Верхньої та Вістової, інформують "Вікна".
Загалом на роботу добиралися на велосипедах, були дружними, відповідальними та відданими своїй справі. Зараз шахти немає, довкола — густі зарості, висока трава і занедбана територія. Але залишилися колишні шахтарі, які щорічно останньої неділі серпня збираються тут, на вулиці Гірничорятувальній у мікрорайоні Шахта, де збудована невеличка каплиця пам'яті 14-ти загиблих колег і щороку відбувається панахида
Колишній начальник шахти «Ново-Голинь» Василь Пашник зазначив, що за часів його керівництва в шахті загинуло троє чоловіків. Одного із них, якому відірвало ногу, особисто сам витягував і перев'язував ногу. Проте шахтар так і не вижив, йдеться в сюжеті КМТ.
На шахтарів під землею чекало чимало небезпек, завжди потрібно було виявляти обачність та обережність, каже Василь Пашник.
— В шахті завжди небезпечно — повітря, порох, гази. Але люди працювали. Колектив був дуже дружний.
24 роки роботі у шахті присвятив Микола Кривошея, уродженець Черкащини. У 1970 році приїхав у Калуш до дядька. Так і залишився тут, обравши нелегку та небезпечну професію.
Поминальну панахиду за померлими шахтарями відправили священнослужителі з Сівки-Калуськаої. Відтак з професійним святом гірників привітала і заступниця міського голови Наталія Кінаш. До заходу долучилися творчі колективи ПК «Мінерал».