Франківчанин пише, що відчуття безпеки — базова потреба для людини. Тому притулки відіграють важливу роль під час подорожей, адже там є можливість поїсти та прийняти гарячий. А в іноземних притулках є і додаткові зручності, зазначає Богдан Ославський, інформують "Вікна".
"Мабуть, піраміда Маслоу в мені взяла своє. Хоч не хоч, а потреба безпеки, вона серед базових. Не скажу, що я страждаю без відчуття безпеки. Та все ж, ідеш горами, і часом приємно знати, що через кожні 15-20 км є споруда, де завжди зможу сховатися від дощу, переночувати в наметі десь на подвір’ї, а якби зовсім зле (чи змок, чи шквальний вітер), то й усередині, на ліжку. Можна поїсти, набрати води, прийняти гарячий душ. Та що там душ чи їдалка. В типових польських притулках зазвичай є електродефібрилятори! Не у школі, щоправда, і не у Швейка, бо то нетипові".
Мандрівник розповідає, що віднедавна і оцінив маленькі дерев’яні хатинки, альтанки, укриття, розкидані на маршруті, адже коли лиє кілька днів безперестанку дощ, то такі приміщення дають почуття захисту.
Наразі для повного бюджету в експедиції на їжу та зрідка притулки Богдану Ославському не вистачає 5139 грн. Принагідно чоловік просить всіх небайдужих допомогти коштами.
Приват: 5167 9855 6195 7226
Моно: 5375 4115 0064 8998
Раніше мандрівники планували за 100 днів подолати 2300 км Карпатами. Після мандрівки Богдан Ославський пообіцяв написати книгу під назвою «100 днів у горах».
Богдан Ославський — письменник. Автор книжок «Льонтом. Дороги і люди» про досвід мандрів Центральною Азією і «10 успішних українських брендів» про бізнес. Любить поїсти й подумати. Любить гори, бо там добрий апетит і ще краще думається.
Арчі (Артур Сачковський) — кондитер за фахом, сантехнік за покликанням. Майстер знайти проблеми на свою голову. Ходив сам на вершину Тетнульді (4800 м, без елементарних навичок альпінізму), ходив Чорнобильською зоною (не в рамках екскурсій), ходив горами. Любить легке спорядження і пухнастих котів. Відмовляється старіти й вірить, що гірське повітря дуже на це помічне.