Марія Оробець відзначила 100-літній ювілей Марія народилася у селянській родині. Тато – писар, мати – господиня. Окрім неї було у сім’ї ще 10 діток, повідомляє Долинська міськрада, повідомляє Долинська міська рада
«Ми всі були дружні. Коли польові роботи, то разом вправлялись. В хаті була кожного своя робота – хто мамі помагав, хто татові, хто корову пас. Поза справами мали захоплення. Я любила вишивати. І досі зберігаю багато своїх робіт», – каже бабуся.
Всі діти в сім’ї вчилися гарно, тому повиростали освіченими – старший священник, середущий – лікар, одна сестра – хороша кравчиня, інша – Дарія, якій зараз понад 90 років закінчила інститут іноземних мов та викладала німецьку у школі та інституті.
Як розповіла Марія, Микола був префектом у Йосифа Сліпого, далі у Львові працював у лікарняній бібліотеці. Брат Ярослав вчився у медичному інституті, пізніше став хірургом. У 1949 році разом із львівською інтелігенцією вивезли до Сибіру.
«Це було велике горе для нашої родини. Їх забрали і ми не бачились. Але, як пізніше з’ясувалось, всі добре працевлаштувались і жили непогано», – каже Марія Петрівна.
У 1954 році до них у гості поїхала і пані Марія. Там залишилася жити. Вийшла заміж за підполковника. Прожила Марія у місті Чита разом із чоловіком 9 років. Після його смерті переїхала жити до Львова. Своїх дітей у жінки нема, все життя піклувалася про племінників та їх дітей. Дуже любила родину, відвідувала всіх – і у Болехові, і у Підбережі, і у Львові, і в Франківську.
Незважаючи на пережиті хвороби, Марія Петрівна сьогодні почуває себе непогано
«Навіть не знаю, як Бог завжди рятував мене. Пережила туберкульоз, операцію на очі, у серці вже 15 років стабілізатор. Завдячуючи лікарям з родини та Богу, я сьогодні живу, дихаю. при пам’яті», – каже жінка.
До речі, п. Марія цікавиться і політичним життям. Розповідає, як плакала, коли на виборах не переміг Порошенко. Сьогодні вболіває за долю України та має одну мрію – дочекатись, коли в Україні закінчиться війна.
