Хоч на цвинтарі 360 бетонних хрестів, однак поховано людей набагато більше. Адже, наприклад, під одним із хрестів поховано 112 цивільних людей, інформують "Вікна".
Краєзнавець Андрій Шутяк продовжує встановлювати інформацію про похованих. Так, стало відомо, що під 15-м хрестом у четвертому ряду лежить медик, унтер-офіцер запасу Plesz Matthias, 1885 року народження, угорець родом з Орцишоара (Orcyfalva) — села в повіті Тіміш (Temes), який тепер належить до Румунії.
Служив у медико-санітарному батальйоні 21 і на той момент відбував службу в 13-й епідеміологічній лікарні, що розташовувалась у Калуші.
Раніше калушани відреставрували хрест на могилі німецького солдата 329-го піхотного полку.
Упродовж року Андрій Шутяк разом із директором КП «Ритуальна служба» Олександром Ковалем займалися реставрацією написів на хрестах. За цей період вдалося розчистити 72 хрести. На черзі — ще 288. Близько 40% інформації про похованих вдається ідентифікувати за допомогою військових архівів. Адже тут, на відміну від написів на хрестах, збереглися і дата та місце народження та причина смерті.
Повну інформацію про похованих на військовому цвинтарі Калуша планують викласти на спеціальному сайті про Калуш у Першій світовій війні.
Довідка. Військовий цвинтар у Калуші було закладено 1926 року. Тут перепоховали жертв Першої світової війни з усього Калуша. Одне з найбільших поховань було біля нинішньої міської лікарні на вулиці Каракая, де діяв військовий шпиталь.