Гімназія входить до переліку малокомплектних шкіл. Батьки школярів виступали проти закриття гімназії, оскільки до ліцею, у який мали б перевестися учні, важко добиратися, бо діти живуть у гірських віддалених присілках, інформує "Суспільне".
Син Миколи Копильчука навчався в Яворів-Безульківській гімназії. Чоловік розповідає, що дитина щодня долала три кілометри, аби потрапити на уроки. Зараз через закриття навчального закладу ця відстань збільшується.
"Буде важко. В нас сніг до одного метра випадає. Дитина піде снігами. Я, чи другий батько, чи третій, будемо ходити і шукати дітей. Вони звикли до вчителів. Діти вдома розказують батькам все: "Нам добре, нас виховують, навчають. Все дуже добре". Учителі перепитують дітей, чи зрозуміли завдання, пояснюють. Я думаю, не варто це робити, якщо ще й закривають школу протизаконно", — розповідає батько учня гімназії.
"Я тут багато товаришів знайшов. Тут сидів мій однокласник Юрій і ми були з ним найкращі друзі. Сумую за однокласниками, бо я знаю, що вже їх можу не побачити", — каже вихованець Яворів-Безульківської гімназії.
До навчального закладу у Яворові, у який влада Косівської громади планує перевести дітей з гімназії, — майже 4 км. Син Марії Гондурак також навчався в Яворів-Безульківській гімназії. Жінка каже, що через велику відстань до ліцею діти не матимуть часу на навчання, а ще, пригадує, що в гімназії з розумінням ставилися до учнів з гірських присілків.
"Поки та дитина до школи на дорогу зійде, шкільний автобус не чекатиме. І вона десь буде ходити корчами, боятиметься дійти до школи, бо будуть сварити. І таке в них буде навчання. А тут, хоч і запізнилася дитина, директор розуміє. Пів години в нас є для цих гірських дітей, щоби дійшли до школи. Вчителі приходять на 9:00, а навчання починається з 9:30-9:15. Залежить, як учні посходяться", — каже Марія Гондурак.
Яворів-Безульківська гімназія — 9-річна. Тут минулого року навчалися 60 дітей. Уроки проходили в трьох корпусах. На початку 90-х, за словами директора Василя Магнича, навчальний заклад вже закривали, проте згодом відновили навчання. 13 квітня цього року, каже директор, Косівська міська рада повідомила, що через брак грошей школу закриватимуть. 19 квітня на сайті міської ради з’явилося оголошення щодо проведення громадських обговорень. За три дні, зі слів Василя Магнича, влада зустрілася з батьками та педагогами.
Василь Магнич каже, що під час цієї зустрічі керівники громади повинні були повідомити батькам, що почалися громадські обговорення, а також, що їм потрібно подавати свої пропозиції.
"В останній день — 18 травня — батьки навіть подали свої пропозиції у міську раду. Їм сказали, що їх розглядати не будуть. І 21 на сесії нас закрили", — розповідає директор гімназії.
З Яворів-Безульківської гімназії дітей планують перевести у Яворівський ліцей. Для довезення учнів, розповідає голова Косівської територіальної громади Юрій Плосконос, з бюджетних грошей закупили повнопривідний автобус. Деяких школярів з віддалених присілків планують розмістити в інтернаті, що розташований при ліцеї. За словами Юрія Плосконоса, Яворів-Безульківська гімназія входить до переліку малокомплектних шкіл. Грошей на її утримання в громаді не вистачає. З державної освітньої субвенції на школу можна витратити 5 млн грн, ще півтора мільйона потрібно заплатити із бюджету громади.
"Наше завдання — не просто зекономити гроші, а дати дітям за якомога менші гроші якомога кращий рівень освіти. І ви маєте розуміти, що рівень освіти, як це парадоксально не звучить, діти отримують у великих класах. Що у більшому колективі дитина, то вона краще розвивається. Я вже не говорю за такі моменти, як матеріально-технічне забезпечення. Ну, немає в тій школі навіть спортзалу. У ліцей, де ми їх переводимо, він є", — розповідає голова Косівської територіальної громади Юрій Плосконос.
30 серпня приблизно 40 людей перекривали дорогу Р-24 Татарів-Кам'янець-Подільський у селі Яворів. У такий спосіб протестувальники виступали проти закриття Яворів-Безульківської гімназії.
За словами директора обласного департаменту освіти, науки та молодіжної політики облдержадміністрації Віктора Кімаковича, на Івано-Франківщині із 662 шкіл 120 були малокомплектними. Їх реформування, каже директор департаменту, розпочалося з початком децентралізації, коли громади повністю отримали повноваження щодо управління своїми територіями та ресурсами. З того часу в області почалися з’являтися опорні школи.
"Це питання більше не фінансове, а більш педагогічне, тому що, як підтверджує дослідження, результати навчання в таких класах малокомплектних шкіл не є виправданими. Учні мають інший рівень, недостатній рівень знань, тому потрібно впорядковувати мережу, але впорядкування мережі лежить на відповідальності засновника, тобто органів місцевого самоврядування", — каже Віктор Кімакович.
З його слів, цього року на Прикарпатті має утворитися ще 15 опорних навчальних закладів.
