Ілюстроване фото. Золотошукачем може себе відчути кожен Відтоді щороку в пошуках золота в Карпати їдуть сотні людей. Одні повертаються з порожніми руками й називають "карпатське ельдорадо" — не більше як красивою легендою. Інші ж, переконують — золото лежить мало не під ногами, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Подробиці".
У його пошуках прочісують кілометри гірських річок. Його збирають по крупинках, але мріють знайти кілограми. Озброївшись лотком і лопатою — метр за метром люди досліджують дно карпатських річок.
Невеличка пробірка із золотистим піском. Для франківця пана Романа — неоціненний трофей, який він уже пів століття зберігає вдома.
Романові Фабриці — за вісімдесят. Але його ім'я й досі на вустах. Адже він перший з українських журналістів, хто ще в далеких сімдесятих знайшов золото в Карпатах.
Як справжній журналіст відчув: тема надзвичайно цікава. Сів у "Жигулі" і вирушив у гори. Куди саме їхати — підказали науковці — в село Яблунів. Пів століття тому там базувалася ціла геологорозвідувальна група, яка вивчала, чим багаті українські Карпати. Роман Фабрика згадує:
«Пішли в ту річку і почали шуфлею набирати гравій. О це я із жінкою намив за пару годин. Чисте золото карпатське».
Журналіст запевняє: Карпати просто встелені золотом. Тоді, в сімдесятих, один із геологів навіть провів для нього експеримент і взяв проби просто з дороги.
«Давайте вийдим на дорогу... там дорога така гужова йде. Копнемо і теж промиєм. І точно промили й теж золото, золото, золото. Так що у нас в Карпатах золотом усипані дороги».
До пана Романа і нині приїжджають із різних куточків країни. І всі питають про одне: де шукати карпатське золото?
Два десятки кілометрів від міста Косів. І ми — біля підніжжя Гуцульських Бескидів. У тому самому селі Яблунові, де знайшов золото Роман Фабрика. Але де ж тут шукати скарби? Місцеві жителі показують дорогу. Ігор Рикуник, житель селища Яблунів:
«Точно знаю, що в Лючій шукали, там була брудна річка постійно».
Староста села Микола Хім'як розповідає: їхня земля і справді наповнена скарбами:
«Знайдені значні запаси золота — це урочище Медвеже і такий у нас є потічок Ласкунса. Була розмова в 90-ті про можливий початок видобутку золота. Верховна Рада визначила і почали видобуток на Закарпатті, у нас залишився як державний запас. На який одразу поклали око чорні археологи».
За словами старости, приїжджають чорні археологи і миють ручним способом. Шукають, по річці ходять із ситом, копають в ручну, підкопують береги.
Іван Зеленчук, житель села Зелене, кандидат фізико-математичних наук, запевняє: чутки про карпатське золото — то не легенди:
«Чорногірський хребет для гуцулів святиня. Вони захоплюються Чорногорою і кажуть що всі скарби світу є в Чорногорі. А рядом після Чорногори є Чивчинські гори — є дуже багато цінних мінералів. Серед того є і золото.»
Олег Адаменко, доктор геолого-мінералогічних наук, академік Академії екологічних наук України:
«Воно накопичувалось великими кількостями в тих глибоких шарах. А потім почало проступати вище і вище і в такому результаті воно дійшло до Карпат. Так що в Карпатах золото є.»
Але, за словами академіка Олега Адаменка, його там так мало, що добувати — економічно не вигідно. Золоті злитки можна знайти на закарпатській Рахівщині, біля Берегового та села Ділове. На Прикарпатті ж трапляється лише так зване розсипне золото.
«Тектоніка підіймає наверх. Йде ерозія і розмив. І маленькі частинки випадають із масиву гірської породи, розмивається вода. І разом із нею малюсінькі частинки золота… чому називається розсипне? Тому, що ніби хтось розсипав».
Тому золотий пісок у мізерній кількості справді можна знайти ледь не у всіх гірських річках.
