Чоловік не побоявся експерименту і посадив ківі. Ківі — новозеландський фрукт із родини актинідієвих, розповідає чоловік. Каже, саму актинідію винайшли понад 100 років тому і вона є дводомною, тобто для її успішного запилення потрібно мати дві рослини: жіночу та чоловічу. А от вже ківі селекціонували у повоєнні роки у Новій Зеландії. Дмитро вирощує однодомні сорти ківі, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Суспільне".
"Є така пташка пухнаста, вона дуже схожа до цих плодів. І дали їй назву у Новій Зеландії — ківі", — розповідає про походження назви рослини Дмитро Семенів.
До цього чоловік займався переважно виноградарством, але через потепління клімату, каже, виноград доводиться все частіше обробляти від грибків.
"Спочатку три рази обробляли, тепер вже треба разів вісім обробляти. І що далі, то ця ситуація погіршується. Мене просто зацікавило, які ж іще рослини можна вирощувати, щоби вони були дійсно екологічно чисті, без всіляких обробок. Після винограду я теж почав вирощувати лохину, жимолость, тепер хеномелес, інжир навіть росте у відкритому ґрунті ", — каже чоловік.
Ківі у саду іванофранківця виросли внаслідок експерименту. Садівник купив на ринку фрукт і висадив із нього насінини. А вже потім прищепив до них сортові рослини.
"Ось цей — крупніший, це є сорт Валентайн, виведений в Ужгороді Генріхом Стратоном, а ось дрібніший — це сорт Дженні, виведений у Голландії. Вони за смаком — однакові. Єдине, що менший, можливо, цікавіше трошки їсти: його надкусив, потиснув – і воно вискочило, шкірка залишилася у руках. А більший треба розрізати", — розповідає Дмитро Семенів.
У догляді за ківі головне — вберегти рослину від зимових морозів і перших весняних приморозків, а також — котів.
"Для котів це, напевне, мов якась наркотична речовина, як валеріанка, вони кусають, нюхають. Треба захистити ківі на відстані метра, дальше коти вже не лізуть", — каже франківець.
Котів приваблюють не стільки самі фрукти, як деревина та листя рослини.
Достигають фрукти наприкінці вересня, а при температурі 4-5° тепла їх можна зберігати пів року. Як розповідає Дмитро Семенів, якщо зірвати плоди трохи завчасно, то у теплому місці вони зм'якнуть і будуть смачні. Також чоловік додає, що за три роки не бачив жодного гнилого ківі, на відміну від яблук.
"Поки що ківі вважають екзотичним, але з часом, я думаю, що вини так, як виноград. Спочатку, знаєте, крупні сорти у нас були екзотичними і поступово уже є в багатьох", — каже Дмитро Семенів.
