Сьогодні відзначають Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього

27 вересня в Україні відзначають Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Цього дня всі вірні зобов’язані дотримуватися посту.
Переглядів: 687
Празник має свою історію.

"Почитання святого Господнього хреста, — каже слуга Божий митрополит Андрей Шептицький у своєму посланні про святий хрест, — це одна з найважливіших сторінок почитання Бога-Чоло­віка... Знак святого хреста, роблений на собі, це один з найстарших звичаїв християн".

Святий хрест — це вічно живий символ безконечної Божої любо­ви до нас, грішних, символ Христової жертви, символ нашого від­куплення і спасення, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь святому хресту, ми віддаємо честь Хрис­товій жертві, мукам і смерті. Кладучи на собі знак святого хреста, ми кожного разу визнаємо свою віру в нашого Спасителя, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Східна Церква так високо почитає святий хрест, що встано­вила в його честь аж кілька празників у році. Найбільший празник у честь святого Господнього хреста — це празник Всесвітнього Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста. Тож погляньмо на історію його установлення та на різні обряди воздвиження.

Історія встановлення празника

Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже дав­ніх празників, але, як історія знайдення святого Господнього Хрес­та, так й історія встановлення празника покриті серпанком різних легенд і тут нелегко відрізнити історичну дійсність від звичайної легенди.

Треба завважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання-поклоніння святому хрестові, яке буває в Хрестопоклонну неділю. Тут ідеться про зміст свята та про що говорить сама назва празника; ВОЗДВИЖЕННЯ, що значить ПІД­НЕСЕННЯ, тобто окремий урочистий обряд почитання і прослави святого хреста.

Історики Східної Церкви назагал погоджуються, що передусім дві події сприяли встановленню цього празника: віднайдення свя­того Господнього хреста в IV ст. і його повернення з перської неволі в VII столітті.

Встановленню празника Воздвиження передувало віднайдення святого хресного дерева, на якому помер Ісус Христос. Християн­ська традиція передала нам кілька різних легенд щодо віднайдення святого хреста, з яких аж три приписують це святій Єлені († к. 330), матері цісаря Костянтина Великого. Віднайдення святого хреста мало бути в 326 році.

Історики, які згадують про віднайдення святого хреста, нічого не говорять про його перше воздвиження відразу після віднайдення, що оповідає нам побожна традиція. Грецька Церква відзначає пам'ять віднайдення святого хреста 6 березня. Цей церковний празник у Пролозі має назву: "Віднайдення Чесного Хреста, що його віднайшла блаженна Єлена". Латинська Церква святкувала цю подію 3 травня, але при реформі празників за папи Івана XXIII у 1960 році це свято викреслено з церковного календаря.

Початок празнику Воздвиження дало посвячення храму Гос­поднього Воскресення, який збудував святий Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже врочисто за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступ­ного дня після посвячення храму було врочисте воздвиження від­найденого святого хресного дерева. Під час воздвиження народ багато разів просив: "Господи помилуй". Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам'ять посвячення храму Господнього Воскре­сення 13 вересня, а празник Воздвиження Чесного Хреста 14 вересня.

Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздви­ження на Сході й на Заході, це повернення святого Господнього хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у 614 році здобув Єрусалим і забрав Господній хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Через чотирнадцять років цісар Іраклій (610-641) після перемоги над персами відшукав святий хрест і приніс його до Єрусалима, де 14 вересня відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення свя­того хреста. Відтепер празник має назву "Всемірне — це є все­світнє — Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста". Оскільки празник Воздвиження нагадував про Христове розп'яття і смерть і прирівнювався до Великої п'ятниці, то від найдавніших часів свята Церква наказувала в цей день дотримуватися строгого посту.

Воздвиження належить до 12 великих празників нашої Церкви і має один день перед- і 7 днів попразденства. Субота й неділя перед і після Воздвиження мають назву суботи й неділі перед і після Воздвиження, бо в ці дні Апостол і Євангеліє говорять про святий хрест.

Крім празника Воздвиження, наша Церква віддає честь святому хресту ще в Хрестопоклонну неділю. Цього дня, як і на Воздви­ження, на утрені відбувається винесення святого хреста і покло­ніння йому, але без обряду воздвиження — піднесення, яке є тільки на празник Воздвиження.

7 травня Східна Церква вшановує пам'ять "Явління знамена Чесного хреста на небі в Єрусалимі". За святого Кирила Єруса­лимського 351 року в часі П'ятдесятниці на небі з'явився святий хрест, що сягав від Голготи аж до Єлеонської гори.

Воздвиження Чесного Хреста

У нашому церковному календарі маємо ще 1 серпня "Проісхож­деніє Древ Честнаго хреста", що значить винесення, похід чи процесія з частинкою хресного дерева, яку в цей день з процесією переносили з царської палати в Царгороді до храму святої Софії. Тут було окреме поклоніння святому хресту, подібно як у Хрес­топоклонну неділю. Починаючи від 1 серпня через два тижні кож­ного дня святе хресне дерево носили містом, щоб його освятити й відвернути всякі недуги. Цей празник установлений у Царгороді в IX ст. внаслідок різних недуг і пошестей, що звичайно з'являлися в серпні.

Богослужіння Воздвиження Хреста Господнього

Воздвиження – це Господське (присвячене Господу Ісусу Христу) двунадесяте свято. Тому богослужіння цього свята не поєднуються з жодною іншою службою. Наприклад, пам’ять Іоанна Златоуста переноситься на інший день.

Цікаво, що під час Утрені на Хрестовоздвиження Євангеліє читається не на середині храму, а у вівтарі.

Кульмінаційний момент свята – коли головний священик або єпископ, одягнений в чорне вбрання, виносить Хрест. Всі присутні в храмі цілують святиню, а предстоятель помазує їх святим єлеєм. Під час спільного поклоніння Хресту співається тропар: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо».

Хрест лежить на аналої до 4 жовтня – дня віддання Воздвиження. На віддання священик несе хрест у вівтар.

Ікона Воздвиження Хреста Господнього

Найпоширеніший сюжет ікони Воздвиження Хреста Господнього склався в руському іконописі в XV-XVI століттях. Іконописець зображує велике скупчення людей на тлі одноглавого храму. В центрі на амвоні стоїть Патріарх з піднятим над головою Хрестом. Під руки його підтримують диякони. Хрест прикрашений гілочками рослин. На першому плані – святителі і всі, хто прийшов вклонитися святині. Праворуч – фігури царя Костянтина і цариці Єлени.

Що можна їсти в свято Воздвиження Хреста Господнього

У цей день у православних – строгий піст. Не можна їсти м’ясо, рибу, яйця і молочні продукти. Їжу можна приправляти тільки рослинною олією.