Ідея соціальної ініціативи виникла ще у квітні, коли у крамницю зайшла пенсіонерка, у якої не вистачило грошей на продукти, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Суспільне".
"На ковбасу, на масло – вона на все глянула, але грошей їй не вистачило навіть на ту ж ковбасу. Вона на хліб "вигребла" останні копійки. І якось так мені її шкода стало. Людина віддала своє життя роботі, отримує мізерну пенсію і не може собі з неї дозволити навіть купити їсти. Вона витрясла на хліб, я її догнала і дала масло, молоко, сметану, шматочок ковбаси — все, що вона хотіла. Жінка не хотіла брати, бо думала, що за це треба платити, тобто люди не вірять. Я сказала, що безкоштовно. Вона заплакала і пішла", — пригадує власниця магазину.
Галина Балюк розповідає, що хоча знайомі відговорювали її від створення такого кошика, та вона не відмовилася від цієї ідеї, бо не кожен може дозволити собі продукти першої необхідності. Жінка каже, слави чи похвали не хоче, а найкращою нагородою будуть усмішки та погляди тих, кому вона допомогла.
"Знаєте, що мене зачепило? Коли прийшла одна бабуся і взяла з кошика все на борщ. Пішла додому, зварила його і принесла мені баночку, щоб я поїла. Каже: "Ви сидите тут цілий день зранку до вечора, і я хочу, щоб ви першого поїли". Каже, що це — з цього кошика. Подякувала, що змогла ним скористатися і зварити. Вона так мені вирішила віддячити. І це так було дуже тепло, дуже приємно", — розповідає Галина Балюк.
Взяти харчі з кошика можуть усі, хто потребує. Наповнювати його також може будь-хто.
"Не тільки ми кладемо у нього, приходять покупці кладуть, навіть торгові представники, які нам товар постачають, увесь час щось купують у кошик. Пенсіонери, які приходили і брали з кошика, вони, коли отримують пенсію, то назад кладуть у кошик, тобто відбувається такий обіг. Кошик ніколи не буває порожнім. Люди беруть усе: і олію, і крупи, і цукор, і хліб, і навіть цукерки дітям кладуть і забирають, бо заходять дітки із сімей у скруті, у них очі бігають, хочуть щось взяти і не мають змоги купити", — розповідає власниця крамниці.
Лідія Сухарник проживає неподалік магазину із соціальним кошиком і часто купує тут харчі. Ініціативу власниці магазину жінка також підтримує.
"Є пенсіонери, які не можуть дозволити собі купити, наприклад, яблука чи банани, щось із фруктів, із овочів. Людина навіть на шматок хліба не має або молока не має за що купити. Купила ліки — і все. Сидить у чотирьох стінах, бо не має. І чекає, коли знову буде пенсія", — каже Лідія Сухарник.