У виставі задіяно 200 акторів. Режисер створив сучасну оперу із залученням інноваційних рішень — наприклад, вигадав спеціальну “вертепну” триповерхову конструкцію вагою 5 тон, яка витримує до 60 людей. Її встановлення було можливим завдяки дуже широкому сценічному простору — він у харківському театрі є одним з найбільших у Європі. Загальна вартість постановки, враховуючи спонсорський внесок у понад 5 млн. грн., перевищує 17 млн. грн., що робить її найдорожчою оперою в Україні, інформують "Вікна".
Опера «Вишиваний. Король України» є спробою творення новітнього українського епосу, базованого на історії національно-визвольних змагань та європейських прагнень України, декларуванням національної ідентичності як свідомого вибору, пояснює продюсерка проєкту, засновниця фестивалю української культури в Австрії UStream, голова “Центру українських ініціатив” у Відні Олександра Саєнко: «Наша опера виходить у рік 30-ліття відновлення української незалежності і також є способом подивитися на нашу історію під іншим кутом. Восьмий рік Україна знову виборює свою незалежність, і ця світоглядна й буквальна битва тримається на людях, які свідомо обрали українську ідентичність, трактуючи націю як об’єднання не на «крові», а на спільності цінностей».
Василь Вишиваний, за народженням — ерцгерцог Вільгельм Габсбурґ-Лотаринзький, свідомо обрав українську ідентичність та понад 30 років різними способами домагався об’єднання українських земель як автономного Князівства під габсбурзьким протекторатом. В сучасну українську дискусію він повернувся завдяки, спершу, книзі Тімоті Снайдера «Червоний князь», тепер включення його в український культурний канон продовжує проєкт «Вишиваний. Король України» — як мультимедійна опера, так і видане окремою книгою лібрето Сергія Жадана: захопливий епос, в якому реальні події переплітаються з фантасмагорією, фантазією поета про можливі рефлексії й спогади політичного діяча
Проєкт є нетиповим для України результатом приватної ініціативи. Коли керівники ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА звернулися до Почесного консула Республіки Австрія в Харкові, президента БФ «Україна ХХІ» Всеволода Кожемяка з пропозицією підтримати створення сучасної української опери, він запропонував побудувати її саме навколо історії Вільгельма Габсбурґа / Василя Вишиваного, чиє життя є містком між українською та австрійською (ширше — центральноєвропейською) історією.
Створити лібрето запросили письменника Сергія Жадана, музику — композиторку Аллу Загайкевич. Постановника Олександра Саєнко знайшла в Івано-Франківську.
«Олександра зателефонувала мені з Відня й каже: «А не хотіли б ви приєднатися до нас?». Від цього хіба дурний відмовиться», — пригадує Ростислав Держипільський. — Далі була зустріч з геніальними митцями сьогодення й загалом української культури Сергієм Жаданом і Аллою Загайкевич. Сергій написав круте лібрето – воно складне, несюжетне, і це змушувало мене як режисера включатися й шукати свої надресурси, вигадувати засоби, як донести це до глядача. Основу опери створила, звісно Алла Загайкевич — геніальна композиторка сучасної України. Це було велике щастя для мене працювати з нею і щодня вчитися. І в самому ХНАТОБі я зустрів дуже потужний колектив з великим потенціалом, бажаннями й можливостями для реалізації цих бажань».
«Постать Вишиваного нагадує, наскільки циклічною є історія, наскільки події 1918−20 років в чомусь співзвучні подіям в Україні сьогодні, — говорить автор лібрето Сергій Жадан. — Так, він припускався помилок, але до смерті не зраджував мрії про постання України і шукав способів її втілення. До речі, такі біографії, як у Вишиваного, непогано би залучали підлітків до вивчення історії: кохання, інтриги, гроші, велика політика, війни, релігія, проблеми з батьками…»
Серед реальних історичних персонажей зі сцени харківської опери також «прозвучать» митрополит Андрей Шептицький, гетьман Павло Скоропадський, полковник Петро Болбочан.
Композиторка шукала особливого тембру/мови для кожної дієвої особи: «Виконавці вдаються як до барочного звуковидобування, так і до автентичного фольклорного виконання, — розповідає Алла Загайкевич. — Історія Вишиваного неможлива без звернення до фольклору, тож у ритмічній структурі ми чуємо як інтонації Гуцульщини, якою він був зачарований, так і центральноукраїнських земель, арени українських визвольних змагань». Нелінійність сюжету, перельоти між різними часами композиторка створила, поєднавши класичний симфонічний оркестр з фіксованою електронікою та електронною обробкою в реальному часі.
Алла говорить, що постановка була б неможлива без кількарічної роботи диригента Юрія Яковенка, який здійснив першопрочитання музичного тексту, і головного хормейстера ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА Олексія Чернікін. Величезну роботу з трупою театру провела балетмейстерка Ольга Семьошкіна. В театрі підкреслюють, що проєкт є нетиповим для України результатом приватної ініціативи.
В опері задіяно близько 200 артистів. Пошито понад 350 костюмів, на які пішло 2500 м тканини, підготовлено для опери пошивним цехом ХНАТОБ за ескізами художниці Олесі Головач, яка надихалася фотографіями та малюнками одягу початку ХХ-го століття. Для вистави створили багато візуальних і сценічних новацій, серед яких — триярусна «вертепна» алюмінієва конструкція з пандусом вагою 5 тонн — таким був задум режисера-постановника опери Ростислава Держипільського. Встановлення конструкції, на якій вміщується до 60 осіб, дозволяє сцена ХНАТОБ, одна з найбільших в Європі.
«Конструкція виникла не одразу, — пригадує режисер. — Її створив нелінійний сюжет. Я побачив, як ці три яруси починають самі собою складатися. І все починає працювати за принципом українського вертепу, де нагорі – божі сили, посередині – наш світ, і внизу – темні сили. Спочатку нагорі з людей-месій формується іконостас, і туди пробираються чорні люди, і руйнують нашу націю, як це часто бувало в історії України, але їх треба витиснути вниз».
Все це — від головної конструкції декорації та складного звукового обладнання до рідкісних музичних інструментів і матеріалів для виготовлення костюмів — профінансував у повному обсязі БФ «Україна ХХІ».
«Цей проєкт поєднав людей з різних міст України — авторів неординарного твору, потужну команду постановників, творчі сили СХІД ОПЕРА. І разом нам вдалося досягти значних результатів!» — зазначив генеральний директор-художній керівник театру Олег Оріщенко.
З цим погоджується режисер-постановник з Івано-Франківська: «Це був дуже незвичайний досвід. По-перше, це моя дебютна виїзна постановка – раніше в мене не було потреби їхати кудись створювати виставу — в Київ чи за кордон, — розповідає Ростислав Держипільський. — По-друге, я ніколи раніше не працював у форматі оперного театру, де є свої закони. І я поставив собі на меті поєднати вокал, який тут, доречі, є незвичним для класичної опери, з акторською драматичною грою. І виконавці харківського театру, як Володимир Козлов та інші відповіли на цей виклик, «ламали» себе, робили те, що ніколи не раніше робили. Але я казав їм, що це той шанс, який може бути єдиним в житті. В театрі, який є академічним, класичним, як виявилося, співаки, солісти і хор і балет можуть працювати по-іншому. І тому мені сумно, що вже через два дні я поїду з Харкова, який я встиг полюбити, від людей, з якими тут зустрівся. Дякую долі, Богові за цей шанс — не кожному режисеру він випадає».
На прем’єру опери завітали офіційні представники МЗС Австрії, дипломати інших країн. Свої привітання з прем’єрою напередодні команді проєкту надіслав нинішній голова дому Габсбурґів, внучатий племінник Вільгельма, Карл фон Габсбурґ. А тих, хто ще не бачив виставу, автори запрошують прочитати уривок з лібрето Сергія Жадана або послухати його у виконанні автора . Також можна подивитися перформанс-презентацію опери.
Основна команда проєкту: продюсерка Олександра Саєнко (Відень), режисер-постановник Ростислав Держипільський (Івано-Франківськ); команда ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА — диригент Юрій Яковенко, головний хормейстер театру Олексій Чернікін, виконавці головних ролей — Володимир Козлов (Вишиваний), Олексій Вєтров (Людина в чорному), Олеся Мішарина та Юлія Піскун (Дівчина), керівник проєкту від театру — перший заступник гендиректора ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА Ігор Тулузов; художниця костюмів Олеся Головач, електронна обробка в реальному часі — Георгій Потопальський (обоє — Київ), мультимедійна складова — Сергій Горобець (Львів).
