У 1943 році базар ще був на площі. Скептичні зауваги не приймаються з дуже багатьох причин. Базар і цвинтар (туди теж помандруєм) — два важливі індикатори історії розвитку кожного міста. Особливо економічного та санітарно-гігієнічного аспектів. Ну а закриття базару під час епідемії мало не спровокувало безлад у місті. Базар — це важливо і серйозно, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.
"Отже, що ми знаємо про базарну торгівлю в Калуші? Ганебно мало! Хіба те, що у 19 столітті базарювали на теперішній площі Героїв, тодішній площі Ринок. Є джерела. Свідчення про розстріл учнів торгівельної школи непрямо говорять про те, що у 1943 році базар ще був на площі. А потім? Як у справжній калуській історії — експертів багато, відповідей на питання — майже нема. А якщо є, то надійно сховані", — йдеться в повідомленні.
Тема ринків, ярмарок і просто торгівлі настільки обширна і різнопланова, що сьогодні зосередимось тільки на "територіальному устрої".
Територія сучасного базару переважно займає "виробничі площі" дзвоноливарні Фельчинських. Адмінбудівля якої встигла побути кафе, а зараз трохи складно перелічити, чого там тільки нема. Але залишилось чудове керамічне панно (мабуть, початку 90-х? але певності нема), яке при неділі можна спокійно розглядати, нікому не заважати і бути спокійним за власні кишені. В"їзд на територію був приблизно там, де сучасна брама, а будинок Фельчинських — це, мабуть, добряче видозмінена будівля сучасного відділення "Приватбанку".
Old Kalush живить надію на те, що пан Воконоголь володіє більш конкретною інформацією про історію перенесення базару та початки функціонування на новому місці. А поки що — порозглядаймося, базар без базару виглядає інакше.
