Архів налічує 1600 записаних інтерв'ю. Доступні відео- й аудіозаписи з так званої «колекції Спілберга», Фортунофф-відеоархіву, з архіву Яд Вашем і власної колекції усних історій Меморіального центру.
Ця точка доступу буде першою на пострадянському просторі, і за масштабами її можна порівняти з колекцією музею польських євреїв Полін. Усього у світі налічується до 10 великих архівів з усними історіями про геноцид європейських євреїв, зазначила керівниця проєкту «Голоси. Свідчення про Голокост в Україні» Меморіального центру, докторка історичних наук, професорка Харківського національного університету ім. Каразіна, голова Української асоціації усної історії Гелінада Грінченко, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
«Наша точка доступу дозволила зібрати разом спогади про Голокост на українських землях, які були записані раніше й розсіяні по різних закордонних архівах. Зараз це особливо важливо, адже з кожним днем свідків трагічних подій стає все менше, — підкреслила Гелінада Грінченко. — Усна історія стала популярною після закінчення Другої світової війни як метод, спрямований на фіксацію спогадів, які іншим способом ніколи не були б записані. Це запис розповідей простих людей, які пережили історичні події, але самі навряд чи коли-небудь написали би спогади чи мемуари».
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» є партнером і надає повний доступ до архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, який ще відомий як «колекція Спілберга».
Це найбільша у світі цифрова колекція усної історії, яка налічує понад 55 тисяч відеоінтерв’ю з жертвами та свідками Голокосту й інших геноцидів. Із них 3400 інтерв’ю були записані в Україні та за її межами з людьми, які зазнали безпосереднього переслідування за часів війни чи були свідками геноциду євреїв на українських територіях. Початок колекції було покладено завдяки інтерв’ю, які режисер Стівен Спілберг записував, працюючи над фільмом «Список Шиндлера». Пізніше ця ініціатива переросла в масштабний усноісторичний проєкт.
Крім того, Меморіальний центр пропонує повний доступ до Фортунофф-відеоархіву свідчень про Голокост (Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies), який містить понад 4 тисячі інтерв’ю очевидців; а також до свідчень про трагедію Бабиного Яру, переданих у користування з архіву Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем.
Із 2018 Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» реалізує власний усноісторичний проєкт «Голоси» — наймасштабнішу на сьогодні ініціативу із запису усних свідчень про Голокост в Україні. У її межах вже у всіх областях України були записані понад 1600 інтерв’ю. Оповідачі проєкту — вцілілі, переслідувані в часи геноциду євреїв, їхні нащадки та свідки подій. А також люди, які в післявоєнний час так чи інакше намагалися увічнити пам’ять про Голокост в Україні.
За словами Гелінади Грінченко, завдяки проєкту «Голоси» історикам удалося виявити невідомі раніше факти.
«У Запорізькій області наша команда встановила невідоме раніше місце масового розстрілу та поховання євреїв. В інших регіонах були записані історії про переслідування дітей, народжених у змішаних шлюбах, де один із батьків був єврейського походження. Нацисти полювали за цими дітьми, убивали їх. Це страшні історії. І вони знайшли підтвердження в архівних документах», — розповіла вона.
Щоб отримати доступ до архіву усних історій, необхідно написати заявку на електронну пошту: oralhistory@babynyar.org