Шестиметровий камінь було знайдено на водах Прута в урочищі Шандра, розповідає автор ідеї Право відкрити меморіальний комплекс надали автору і виконавцю ідеї, громадському активісту 76-річному Степану Якимовичу, ветерану російсько-української війни Петру Лужному і матері загиблого воїна АТО Оксані Паранюк-Тимішак.
Степану Якимовичу вдалося без залучення бюджетних коштів втілити в життя грандіозний задум. Зізнається, що сам Господь направляв кожен його крок, а допомагали, звісно, люди, інформують "Вікна".
"Я схиляю голову перед геніями, але перед добрими людьми падаю на коліна. Тому що, якби не добрі люди, не було б цієї історичної та знакової події", — підкреслює Степан Якимович.
Шестиметровий камінь було знайдено на водах річки Свічі в урочищі Шандра, розповідає автор ідеї. На місці особисто Степан Якимович знайшов техніку, трактор, крани і фуру та привіз до Підмихайля. У газеті «Україна козацька», яка лежала близько 15 років, чоловік знайшов пророчі слова Олександра Олеся, які сталинуть майбутнім епіграфом на камені:
«Вам лицарі слава, що бились орлами за землю, за волю і за правду свою».
А в крамниці релігійної літератури Степан Якимович побачив книгу «Квітка з Назарету», де на обкладинці була зображена ікона Благовіщення, на якій Архангел Гавриїл вручав Матері Божій лілею як символ моральної чистоти. Це зворушило Степана Якимовича і наштовхнуло на певні роздуми. Згодом Архангел Михаїл постане на тому самому меморіальному комплексі.
«І ось майнула думка: «Хіба Україна недостойна благовіщення, миру і процвітання?» Далі я знаходив людей, допомогу і Божу благодать!» — розповів ініціатор меморіального скверу.
Далі за іменами та прізвищами Степан Якимович пригадав усіх, хто долучився до спорудження меморіального комплексу. Кожен допомагав матеріалами, технікою та власною працею. Відтак зусиллями небайдужих людей вдалося втілити проєкт вартістю 2 млн гривень.
Освятити та увіковічнити пам'ять Героїв прибув Митрополит Галицький Кир Андрій, керуючий Івано-Франківською єпархією ПЦУ. У вітальному слові Митрополит зазначив: зараз, чуючи по новинах, що загинув один герой АТО ми стали збайдужілими:
«На жаль, ми забуваємо, що у цієї людини є конкретне ім'я, батьки, дружина, діти. Тому ми повинні молитися за загиблими і знати імена всіх героїв як тоді у 2014 році, коли загинула Небесна сотня. За його словами, в той час не ділилися на конфесії, а люди вклякали на коліна і молилися зі словами «Герої не вмирають».
Прикрасив урочистості духовий оркестр Національної гвардії України та Підмихайлівської школи мистецтв під диригуванням Василя Прокопіва.
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор