Ілюстроване фото. Дослідження тривало півтора року. Дослідження ще тривають, але попередні їх результати дають підстави вважати, що підібрані сполуки є перспективними для створення в подальшому медичних препаратів, які рятуватимуть від найнебезпечнішого наслідку коронавірусної хвороби — гострого респіраторного дистрес синдрому, інформують "Вікна" з посиланням на повідомлення Інституту молекулярної біології і генетики.
Учені поставили на меті підібрати речовини, які, впливаючи на відповідний фермент клітин крові — гранулоцитів (нейтрофілів), блокуватимуть розвиток запального процесу.
Згаданий фермент називається протеїнкіназа С бета, він є ключовим для «діяльності» нейтрофільних позаклітинних пасток. Такі пастки здатні вловлювати та затримувати «чужаків» — мікробів. Коли в наш організм потрапляє інфекція — віруси чи бактерії, — гранулоцити вибухають, викидаючи в позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК. Нейтрофільні пастки, власне, — це сіті, «сплетені» з ДНК загиблих клітин крові.
Проте під дією вірусу SARS-CoV-2 гранулоцити схильні до, образно кажучи, «масового самовбивства»; іншими словами — нейтрофільних позаклітинних пасток, які мали би захистити організм, утворюється настільки багато, що вони призводять, навпаки, до його саморуйнування.
Упродовж майже півтора року досліджень науковцям вдалося підібрати кілька сполук, які здатні пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого утворення нейтрофільних позаклітинних пасток. Науковці відділу біомедичної хімії ІМБГ виконали комп’ютерне моделювання для передбачення сполук з потрібною біологічною активністю, а відтак синтезували спрогнозовані сполуки.
Від їх тестування на ізольованих лейкоцитах вчені перейшли до серії експериментів in vivo. Цю роботу проводять колеги з відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. Богомольця.
На думку команди науковців, підібрані сполуки мають дуже хороші перспективи в попередженні нейтрофіл-залежних ушкоджень при гострому запаленні легень у пацієнтів з "ковідом".
Проєкт учених з двох академічних інститутів (керівник проєкту — доктор хімічних наук Сергій Ярмолюк) підтримав Національний фонд досліджень України.
